Питання інтеграції українського аграрного сектору до Євросоюзу є одним із найбільш обговорюваних і часто викликає занепокоєння серед європейських фермерів. Блокування кордону, яке влаштовували польські та інші аграрії, є яскравою ілюстрацією їхньої упередженості до української "аграрки".
Про це пише Пропозиція з посиланням на Європейську правду.
Заяви про те, що вступ України становить загрозу для Спільної аграрної політики (САП) ЄС, лунають не лише від фермерів. Деякі експертні дослідження, наприклад, від брюссельського центру Bruegel, прогнозують, що українські фермери можуть претендувати на майже 30% нинішнього обсягу європейських аграрних субсидій у разі вступу без перехідних періодів. Це, на думку аналітиків, змусить Євросоюз переглянути САП та зменшити допомогу іншим фермерам.
Однак в українському уряді наголошують, що такі прогнози значно перебільшують потенційний вплив. У Києві впевнені, що вступ України не "обвалить" європейський аграрний фонд, а обсяг допомоги, на який можуть претендувати українці, є значно нижчим за озвучені цифри.
Секрет криється у структурі європейських субсидій та українського агробізнесу. Європейські дотації розраховані переважно на дрібних фермерів, а максимальний розмір субсидій обмежений сумою 400 тис. євро на одну групу компаній. Натомість в Україні значну частину землі контролюють великі компанії, які обробляють понад 10 чи навіть 100 тисяч гектарів. Цей великий бізнес не має права на європейські дотації, та й не потребує їх.
В українському уряді вважають, що багато хто свідомо поширює неправдиву інформацію про українську загрозу. Крім того, є сфери, де вплив України є перебільшеним.
«Український агросектор – дійсно один з найбільш конкурентоспроможних у світі, якщо йдеться про зерно або про олійні культури. Але ми не завжди найбільш конкурентні у створенні великої доданої вартості в агросекторі», – зауважив один з урядовців, додаючи, що саме створення більшої доданої вартості стане точкою зростання для української "аграрки" після вступу до ЄС.
Якщо говорити про технічні вимоги ЄС, то тут ситуація для України загалом непогана, хоча є і проблемні моменти. Зокрема, іноді противниками вступу стають не лише європейські, а й українські фермери, особливо малі, що працюють тільки на внутрішньому ринку.
«Все, що стосується гармонізації та імплементації європейських норм, не завжди проходить легко і з розумінням саме від бізнесу, особливо з точки зору малого фермера», – визнає один з учасників української переговорної групи.
Попри прагнення швидко впровадити всі європейські стандарти, в деяких сферах це об'єктивно неможливо. Тому Україна, ймовірно, претендуватиме на перехідні періоди для впровадження окремих норм.