Український аграрний рік-2020: яким він був?

Голова Союзу українського селянства Іван Томич в ефірі Українського радіо розповів, як розвивався аграрний сектор у 2020 році.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на nrcu.gov.ua.

Про відновлення міністерства аграрної політики і продовольства 
15 місяців ми були без міністерства аграрної політики. Його повернули, але без тих позицій, що були раніше. Тому що при всіх недоліках міністерства і не зовсім хорошій ефективності був аграрний штаб. Сьогодні повернули міністра, але поки що без штабу. У бюджеті немає рядка про Міністерство аграрної політики і суми, якою фінансується кадрове забезпечення і утримання. Тому важко сказати, коли остаточно воно буде сформований і яку матиме основну місію. 

Ті процеси, які відбулися по руйнуванню мінагро, це безпрецедентний фактор. Частина кадрів збереглася і воно трансформувалося у придаток до міністерства економіки. А тепер будуть зворотні зміни, від’єднуючись і формуючись по-новому. Але втрачений час. Сьогодні ми маємо серйозні виклики по багатьох продуктових кризах. І українці відчувають ціни на цукор, олію, хліб та інші продукти масового виробництва. Це не ринок, а гнилий базар, який не здійснюється перспективною і далекоглядною проукраїнською аграрною політикою. 

Якими мають бути пріоритети у аграрній політиці 
Я бажаю успіху міністру у боротьбі за прозорі земельні відносини, детінізацію, виведення з корупційних схем мільйонів українських чорноземів на службу українській нації. Мені вдалося сформувати у Верховній Раді основному земельну законодавчу базу, яка є домінуючою у сфері контролю земельних ресурсів. Паювання землі — це був мій перший закон в українському парламенті. І завдяки тому, що ми дали людині право на власність на землю, ми ще щось зберегли. А щодо державних земель, то там швидкими темпами треба наводити лад. 

Про заяву прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, що у державі зникло понад 5 мільйонів гектарів землі 
У нас є землі приватної власності, тобто земельні паї. Їх більше 25 мільйонів гектарів. Також є частина земель, які знаходяться у комунальній та державній власності. На жаль, ці землі не розмежовані. І як наслідок, ми маємо заяви, що 5 мільйонів гектарів землі пропало. Насправді нічого не пропало. Українська земля належить українському народу. Треба зробити ревізію, інвентаризацію всіх земельних ресурсів. Я впевнений, що були здійснені незаконні схеми, які дали можливість не приватизувати українську землю. І треба, щоб ці люди відповідали за законом, щоб були названі конкретні імена, судові справи тощо. 

Більше 10 мільйонів українських земель знаходяться в тіні. Це означає, що цих 10 мільйонів гектарів працюють на тіньові злодійські схеми і кишені. Якби вони були виведені у прозору систему, кожен пенсіонер міг би отримати пенсію удвічі більше з 1 січня наступного року. 

Про запуск ринку землі 
У кінці березня прийняли закон про ринок землі. Було сказано, що підуть інвестиції, кредитні ресурси, буде створений гарантійний фонд для сімейного фермера і фермер зможе взяти довгостроковий кредит під низькі відсотки для придбання 100 гектарів землі на одну фізичну особу. Було заявлено, що буде здійснена інвентаризація, що буде адекватна державна підтримка. Тобто було заявлено багато питань, які будуть здійснені. Півроку відділяє нас від старту ринку у липні. А з заявленого зроблено фактично нуль. Тому надзвичайно тривожними будуть місяці до старту. 

Коли був прийнятий закон, ми провели опитування серед фермерів по всіх куточках України, чи вони готові купити землю. 14-15% відповіли, що готові купити 100 гектарів. Восени готовність купити виявили 3%. Я впевнений, що до 1 липня не буде і 3%. Тому що серед українських фермерських господарств немає платоспроможного покупця, а також немає інфраструктури, яка б їм дала таку можливість, зокрема кредити. 

Про зниження податку на додану вартість для аграріїв до 14% 
Нічого поганого тут немає, але від цього виграли компанії, які експортують. Насамперед зернова група. Конкурентоспроможність цих компаній піднімається на 6%. Але це не вплине позитивно на ціну хлібини в Україні. Ціна для виробника, можливо, підніметься на 2-3%. Тому тут я поділяю лобізм великих компаній, які торгують зерном і були зацікавлені в цьому.