Українським борошномелам доводиться демпінгувати на світовому ринку

Світовий ринок торгівлі борошном не є великим – у середньому 15 млн т. Він непогано укомплектований і давно поділений. Тому Україна мусить виборювати позиції з-поміж турків, європейців, постачальників із Ірану та Пакистану. Вітчизняним виробникам доводиться демпінгувати, бути більш лояльними до умовам поставок, постоплати, аби закріпитися на ринку  і розширювати співробітництво. Про це розповів голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський в інтерв'ю propozitsiya.com.

Лідером зі споживання українського борошна є КНДР. Напряму туди поставляється лише близько 10% експорту борошна, проте ще близько 20% іде транзитом через Китай. Дуже інтенсивно росте в останні два роки експорт до Анголи, цей напрямок й надалі вважають перспективним. Якщо у 2015-му в цю країну поставлялося лише 2% експорту (7,6 тис. т), то нині – 10% (27 тис. т). Інтенсивно росте експорт у регіон Палестина-Ізраїль – спостерігається декількавідсоткова прибавка обсягів. Також з’явилась нова країна  на експортній карті українського борошна – Сомалі, куди за 2016/17 МР уже поставили близько 20 тис. т.

У 2015-2016 МР було експортовано 346 тис. т борошна. На сьогоднішній момент випереджають плани, включно із березневими відвантаженнями - 296 тис т. Випередження Р. Рибчинський пояснює активізацією і пошуком вітчизняними виробниками нових ринків збуту. Залучившись підтримкою FAO та ЄБРР, фахівці мали змогу взяти участь у декількох торгових місіях і виставках на африканському та азійському континентах, були у Танзанії, Ефіопії, ОАЕ, Гонконзі тощо. Відбулося багато місій окремих кампаній – в Оман, Єгипет і країни Близького Сходу.

Експерт підкреслює: в експорті ціна не є визначальним фактором роботи з тією чи іншою країною чи компанією. Вона є лише одним із критеріїв. Набагато важливішим для імпортерів є якість продукту, його логістика та обсяги.

У той же час Р. Рибчинський звертає увагу на те, що обсяги відвантаження у 90-роках ХХ ст., у середині 2000-х цілком співставні з сьогоднішніми – 300-400 тис. т. Однак раніше здебільшого це були контракти з Туркменією та Таджикистаном в обмін на газ і нафту. Нині українські борошномели виходять на міжнародні ринки, де з давнішніх покупців залишилися Молдова і частково Грузія.

"Для гравців міжнародного ринку українське борошно –  terra incognita. З нашим борошном потрібно навчитися працювати, робити пробні випічки, пристосовуватись до українського продавця, а на це потрібен час", - констатує Р. Рибчинський.

Більше інформації - у статті.