Українські цукровики встановили рекорд з експорту попри війну

У 2024 році українські виробники цукру досягли історичного рекорду — понад 746 тисяч тонн продукції пішло на експорт. Це принесло країні 419 мільйонів доларів валютної виручки, навіть попри війну, логістичні проблеми і зменшене внутрішнє споживання.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на komersant.

Як пояснила голова асоціації «Укрцукор» Яна Кавушевська, ключову роль у цьому зіграла можливість експортувати автомобільним транспортом — на відміну від зерна чи олії, цукор менш залежний від портів. Саме тому навіть у складних умовах 2022 року частина аграріїв змогла «конвертувати» запаси у валюту.

«Цукор став для фермерів своєрідною валютою, яку можна в будь-який момент вигідно обміняти на гроші», — каже Кавушевська.

Ще один важливий фактор — безмитна торгівля з Європейським Союзом, яка відкрила великі можливості для збуту. А з кінця 2023 року, після часткового відновлення роботи одеських портів, український цукор почав виходити і на нові ринки за межами ЄС.

Географія експорту розширюється

Якщо у 2023 році 98% експорту українського цукру припадало на країни ЄС, то вже у 2024 році ця частка знизилась до 40%. З’явились нові напрямки: Північна Македонія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Албанія, країни Північної Африки та Близького Сходу. Усі ці ринки привабливі завдяки морській логістиці та попиту на цукор.

Окремий випадок — Туреччина, яка залишалася великим імпортером два роки поспіль. Проте, як зазначила Кавушевська, сам ринок Туреччини має митні обмеження, і, скоріш за все, йдеться про реекспорт українського цукру до Сирії та Іраку.

ЄС: квоти, переговори і перспективи

Попри зацікавленість українських цукровиків у європейському ринку, з червня 2025 року Україна повертається до старих квотних умов експорту: лише 20,7 тис. тонн на рік без мит. Водночас у 2024 році ця квота була значно більшою — понад 107 тис. тонн.

«Ми хочемо, щоб квота зберіглася хоча б на рівні 2024 року. Ідеальний варіант — 500 тисяч тонн, які ми вже постачали в Європу минулого року», — підкреслює Кавушевська.

За її словами, український цукор вигідний для Європи, адже у його собівартості європейські компоненти: насіння, засоби захисту, паливо, техніка. Це суттєво відрізняє його від цукру з Бразилії чи Маврикію.

Прогноз на 2025 рік: менші площі — менше цукру

У 2025 році очікується скорочення виробництва цукру через зменшення посівних площ — із 250 тис. га до 210 тис. га. Це може знизити загальне виробництво до 1,4–1,5 млн тонн. Для порівняння: у 2024 році виробили 1,8 млн тонн.

Внутрішнє споживання цукру залишається стабільним — близько 900 тис. тонн на рік, решта — експортний потенціал.

Ціни без різких стрибків

Щодо цін, у «Укрцукрі» прогнозують стабільність до кінця року. Ріст можливий лише у випадку форс-мажорів — наприклад, якщо зросте ціна на газ або паливо, чи будуть перебої з їх постачанням.

«Наразі драйверів для зростання ціни нема, але є багато чинників, за якими потрібно уважно стежити», — зазначила Кавушевська.

Отже, попри труднощі, цукрова галузь залишається одним з тих секторів, що стабільно працює на експорт і приносить країні валюту. У 2025 році головним викликом стане скорочення виробництва, однак український цукор і надалі зберігатиме свої позиції на зовнішніх ринках.