Після жорстких обмежень, які Росія наприкінці травня – на початку червня 2026 року запровадила щодо імпорту більшої частини овочевої та фруктової продукції з Вірменії, вірменські експортери опинилися в ситуації термінового пошуку нових ринків збуту. Нагадаємо, що з 30 травня Россельхознадзор заблокував ввезення томатів, огірків, перцю, зелені та полуниці, а з 2 червня заборону розширили на свіжий виноград та всі кісточкові культури: вишню, черешню, абрикоси, сливи, персики й нектарини.
Для українського плодоовочевого ринку це спровокувало появу додаткових обсягів імпорту у розпал сезону. За інформацією джерел EastFruit, серед компаній, що наразі активно пропонують товар українським мережам на дуже вигідних цінових умовах та з відтермінуванням платежів, фігурує вірменська компанія «Спайка». Сам факт виходу іноземного гравця на ринок не є порушенням закону, проте наявність серйозного російського сліду у профілі постачальника вимагає від українського ритейлу максимальної пильності.
Юридичні зв'язки з РФ та діяльність в окупованому Криму
Згідно з даними відкритих російських бізнес-реєстрів (зокрема «Контур.Фокус» та сервісу Audit-it), у Москві офіційно зареєстрована діюча компанія ООО «СПАЙКА-РУС» (ІНН 7715870580, ОГРН 1117746459830). Її власником вказаний Давид Венгерович Казарян, якого безпосередньо пов’язують і з материнською компанією «Спайка» у Вірменії. Окрім того, російська структура має значні заборгованості перед бюджетом країни-агресора. Для українського бізнесу це означає, що зароблені в Україні гроші потенційно можуть піти на фінансування російського держбюджету.
Ще один критичний чинник — присутність продукції компанії на тимчасово окупованих територіях України. У відкритих джерелах зафіксовано чимало оголошень та відгуків про продаж товарів під належним «Спайці» сирним брендом «SAMBIEL» у тимчасово окупованому Криму. Оскільки компанія володіє потужним власним автопарком із 320 рефіжераторів, існує висока ймовірність неодноразового незаконного перетину вантажівками міжнародно визнаного державного кордону України.
Історія з реекспортом та кримінальна справа у Вірменії
Це далеко не перші регуляторні проблеми холдингу, які змушують відносити його до категорії підвищеного ризику:
- Підозри у реекспорті: у 2018 році, після заборони Росією імпорту турецьких томатів, Россельхознадзор публічно підозрював компанії «Спайка» та «Гринпродукт» у постачанні турецьких помідорів під виглядом вірменських. Тоді за шість днів компанії сумарно ввезли до РФ майже 2 тис. тонн продукції, що збіглося з політичним ембарго проти Туреччини.
- Податкові махінації: у 2019 році Комітет державних доходів Вірменії офіційно звинуватив «Спайку» в ухиленні від сплати податків та митних платежів, що завдало державі збитків на понад 14 млн доларів США (7 млрд драмів). За даними слідства, європейські товари з Польщі та Белгії завозилися через Грузію за підробленими документами. Директор Давид Казарян звинувачення відкидав, перекладаючи провину на фірму «Гринпродукт».
Мінімальний чек-лист перевірки для українських супермаркетів
Імпорт за демпінговими цінами у розпал сезону не лише знищує вітчизняного виробника, а й несе загрозу репутаційній та санкційній безпеці ритейлерів. Фахівці ринку наполягають, що перед укладанням контрактів українські дистриб’ютори зобов'язані отримати від постачальника відповіді на наступні питання:
- Чи має компанія діючі або пов’язані юридичні особи в Російській Федерації та чи сплачує вона туди податки?
- Чи реалізується продукція компанії або її суббрендів (зокрема Sambiel) на тимчасово окупованих територіях України?
- Які офіційні документи (фітосанітарні, митні, логістичні) підтверджують реальну країну походження товару та точний маршрут його доставки?
- Чи фігурував потенційний партнер у кримінальних чи митних розслідуваннях, пов'язаних із реекспортом чи махінаціями?
Український споживач зацікавлений у доступних цінах, проте навряд чи свідомо підтримає бізнес, фінансові потоки якого прямо чи опосередковано пов'язані з країною-агресором.