Українські експортери меду втрачають ринки та кошти через дорогий дизель і логістику

Через загострення ситуації на Близькому Сході українські виробники меду стикнулися із серйозними фінансовими викликами. Подорожчання пального та складнощі з морськими перевезеннями вже обходяться галузі в десятки тисяч євро щомісячних збитків. Фахівці прогнозують, що за підсумками 2026 року загальні обсяги експорту українського меду можуть скоротитися на 10-20%.

Генеральний директор компанії Beehive Семен Гагарін зазначає, що зростання цін на дизельне пальне суттєво вплинуло на внутрішню логістику. Раніше на гуртовому ринку літр дизеля коштував близько 60 грн, а зараз ціна піднялася до 90 грн. Оскільки для закупівлі однієї 20-тонної машини продукції необхідно проїхати 500–600 кілометрів різними селами, витрати на збір меду зросли в півтора раза.

Ще критичнішою є ситуація з морськими перевезеннями. Через нестабільність у районі Ормузької протоки доставка контейнерів до країн Близького Сходу, зокрема до Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії, фактично зупинена.

«Якщо до війни в Ірані вартість перевезення контейнера до Катару становила $7–8 тис., то зараз вона зросла приблизно до $20 тис.», — пояснює Семен Гагарін.

Також удвічі збільшилися терміни доставки — з 45 до 90 днів. Для українських компаній це означає не лише втрату поточної виручки, а й стратегічно важливого ринку з високим рівнем споживання.

Ситуацію ускладнює тимчасовий дефіцит меду всередині країни, який триватиме до нового врожаю в серпні 2026 року. Через це іноземні покупці в ЄС та США починають переорієнтуватися на постачальників з Китаю, Індії та Аргентини.

Незважаючи на труднощі, у галузі є й позитивні сигнали:

• Очікуваний врожай у 2026 році складе 60-80 тис. тонн.
• Закупівельні ціни для пасічників зросли з 65–70 грн/кг до 130 грн/кг.
• Вартість реалізації продукції в ЄС піднялася з 1,90 євро/кг до майже 3,20 євро/кг.

Хоча дохідність самих пасічників у 2025-2026 роках зросла, експортери заробляють менше через скорочення обсягів торгівлі. Якщо у 2025 році на експорт пішло 50 тис. тонн, то у 2026 році очікується падіння до 40-45 тис. тонн. Основним ринком збуту залишається Євросоюз, куди спрямовують 90-95% українського меду. Для стабілізації бізнесу великі гравці вже розглядають можливість відкриття власних виробничих потужностей безпосередньо в країнах ЄС.