Українське зерно – найдешевше у світі, і економічні закони тут не діють

Попри світове зростання цін на пшеницю та продовольчі ризики для цілої низки країн, половина українського зерна, яке так важко вивозити з країни, експортується із неймовірним дисконтом у 40%.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zn.ua.

Поки Україна, що конче потребує грошей на боротьбу та існування, шукає гроші скрізь, де тільки можна, знаходяться ті, хто її обкрадає, як і ті, що воліють цих крадіжок не помічати. Компанії, що, користуючись ситуацією, задешево вивозять наше зерно, недоплатять тут податків, повернуть країні мінімум валютної виручки та ще й нормально зароблять — продадуть зерно собі ж, а потім уже за нормальними ринковими цінами — кінцевим покупцям. Історія не нова.

Але зараз, коли російське зерно продають за ринковими цінами, а вартість нашого впала настільки, що хліборобам дешевше не збирати врожаю взагалі, ніж його продавати, байдужість держави до проблеми вражає.

То як же так вийшло, що українська пшениця – найдешевша у світі?

Економічна теорія однозначна: при обмеженій пропозиції та сталому попиті ціна товару зростає.

Пропозиція обмежена, бо врожай у мільйонах тонн був меншим за попередній на 48%, а блокування більшості морських портів суттєво звузило можливості для його вивезення.

Попит був сталим більш ніж: із перших днів широкомасштабного вторгнення світ занепокоївся продовольчою безпекою та ризиком голоду у країнах Африки та Близького Сходу. Переляк був такий, що Індія, Угорщина, Грузія, Азербайджан, Казахстан і навіть РФ призупиняли 2022-го експорт зерна заради внутрішньої продовольчої безпеки.

Світові ціни, як за підручником, били усі рекорди, але не в Україні

Середня вартість половини української пшениці виявилася приблизно на 40% нижчою за середню ціну на глобальному ринку, а вартість української кукурудзи нижчою приблизно на 30%. І це після всіх тих заяв, що без українського хліба світу загрожує голодомор.

Наприклад, при середній ціні пшениці на глобальному ринку у $362  за тонну в Єгипет ми продавали її в середньому по $216, Туреччині – по $200, а Греції – взагалі по $176.

Із кукурудзою ситуація аналогічна, лише дисконт трохи менший: при середній глобальній ціні у $320 за тонну, наша кукурудза Єгипту діставалася в середньому по $212, Болгарії – по $209, а Туреччині – взагалі по $175.

Загальний тренд очевидний: наші ціни суттєво нижчі за середні світові, але жодних ринкових пояснень цьому нема.

Журналісти zn.ua звернулися із запитом до Мінагрополітики, сподіваючись, що хоча б там є розуміння, що ж відбувається із зерном насправді

У відповідь від профільного міністерства вони отримали лекцію про основи ціноутворення, зруйновану і дорогу логістику, добрива, паливо, дефіцит техніки, зростання ризиків.

От тільки незрозуміло, чому в усьому світі, коли у виробника збільшуються витрати, він закладає їх у кінцеву ціну і товар дорожчає, а в Україні, навпаки, усі перелічені додаткові витрати – причина здешевлення зернових.