Українське село одержало орієнтири розвитку

Під час ХІХ Міжнародної виставки “Агро’2007”, що відбулася в Києві 12–16 червня, Міністерство аграрної політики України провело презентацію та публічне обговорення “Загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року”. Документ, на доручення Президента України, розробили працівники Міністерства аграрної політики, аграрних наукових і навчальних закладів країни.

Як заявив на презентації заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан, Програма має на меті досягення двох цілей:
q забезпечити вирішення соціальних проблем українського села;
q створити умови для реалізації виробничого потенціалу агрокомплексу України та розвитку національного агроринку.
Серед проблем агротериторій, які покликана вирішувати Програма, Юрій Лузан назвав фактичну відсутність належної інфраструктури, низький рівень зарплати сільських жителів, рівень безробіття серед сільського населення (втричі перевищує міський), старіння та високий рівень смертності сільського населення, суцільну деградацію села. За його словами, Програма передбачає проведення паспортизації всіх 28600 сільських населених пунктів країни та визначення соціальних стандартів і нормативів для українського села за кліматичними зонами. Досягнення цих стандартів і нормативів передбачено шляхом реалізації регіональних програм розвитку сільських територій. Для координації цієї роботи в масштабах країни буде створено відомство з розвитку сільських територій.
Окрему увагу Програма приділяє розвитку депресивних сільських територій та ефективній молодіжній політиці на селі.
Фінансування цієї роботи планується забезпечувати з Національного фонду розвитку українського села, кошти якого формуватимуть за рахунок відрахувань від прибутку всіх юридичних осіб в Україні в обсязі 0,5% — автори Програми сподіваються таким чином залучати щороку близько 10 млрд грн. Крім того, фінансування Програми очікується і з Держбюджету: в 2007–2015 роках — на рівні 26,8 млрд грн. Тож лише на вирішення соціальних проблем села за цей період передбачено спрямувати загалом 66 млрд гривень.
Характеризуючи ринково-виробничі проблеми агрокомплексу, заступник міністра назвав старіння основних фондів агровиробників і їхню підвищену енерговитратність, занедбаність земель, недостатній розвиток виробничої інфраструктури. “Більшість ринкових інструментів у вітчизняному АПК не задіяно або працює неефективно”, — підкреслив Юрій Лузан.
Причину цих негараздів влучно охарактеризував голова Новоархангельської райдержадміністрації Кіровоградської області Володимир Колючий: “Сільське господарство й досі у нас фінансується за залишковим принципом”.
Як зазначив заступник міністра аграрної політики України Петро Вербицький, соціально-виробничі проблеми агрокомплексу стали причиною відставання України за рівнем споживання цілої низки продуктів харчування від раціональних норм. Наприклад, за річної норми м’яса — 80 кг — середній українець споживає лише 42, молока — 235 за норми 380 кг, риби, замість 20 кг, — лише 15.
Для подолання цих проблем у Програмі передбачено заходи з розвитку системи заготівлі та реалізації агропродукції; створення ринку земель, без якого не може бути справжнього власника. Для розвитку інфраструктури ринку планують створити кооперативні банки, державний земельно-іпотечний банк, державний страховий фонд, систему моніторингу агровиробництва, агентство з питань регулювання ринку земель. Інтенсивного розвитку набуде мережа обслуговуючої кооперації.

Концепцію представляє Юрій Лузан

За розрахунками творців Програми, зазначив заступник міністра, її виконання посприяє збільшенню до 2015 року обсягів виробництва агропродукції в Україні в 1,6 раза, її експорту — вдвічі, залученню інвестицій — у 2,1 раза; обсяги надходження податків від агрокомплексу мають збільшитися теж удвічі.
Учасники обговоренння проекту Програми наголошували також на її недоліках. Зокрема, на думку заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України Олександри Кужель, виробники агропродукції мають проблеми з її реалізацією, тому в проекті треба передбачати заходи з підвищення прозорості ринку. Крім того, вважає вона, Програма зовсім не приділяє уваги боротьбі з контрабандою агропродукції.
Крім того, наголошувалося у виступах, у проекті упущено питання водопостачання сіл та розвитку вівчарства в Україні, не розроблено системи державного дотування агровиробників.
Та всі промовці були одностайними в тому, що українське село ще не мало такої грунтовної програми розвитку і що нинішній проект Програми дає надію на подолання затяжної кризи в національному агрокомплексі.

Cергій Пономарьов