Україна втрачає власний потенціал експорту продукції з високою доданою вартістю – Світовий банк

Всесвітній банк заявляє, що в структурі експорту України зберігається концентрація сировинних товарів, країна втрачає потенціал збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrainefood.org.

“Україна має стратегічно важливе географічне розташування, найбільші в Європі площі родючих земель, кількість населення з високим рівнем освіти. Країна уклала Угоду про асоціацію з ЄС. Все це відкриває перед Україною величезні можливості для нарощування обсягів експорту продукції з високою доданою вартістю. Тим не менш, вигоди, пов’язані з відкритістю для торгівлі, зокрема перетікання технологій і знань, до сих пір залишаються досить обмеженими”, — йдеться в звіті фінустанови.

За оцінками СБ, це обумовлено тим, що Україна досі не стала важливим учасником глобальних ланцюжків доданої вартості. “На сьогодні глобальне виробництво характеризується високим рівнем інтеграції різних країн, коли готовий продукт є результатом зусиль виробників з різних країн, а кожен етап технологічного процесу вносить свій внесок у формування цінності кінцевого продукту. Завдяки взаємодії в рамках глобальних ланцюжків доданої вартості, країни обмінюються не тільки продукцією, але і технологіями, знаннями і зв’язками. У той же час в Україні частка експорту в рамках глобального ланцюжка доданої вартості в 2014 році складає всього 5,7%, тоді як в Польщі — 27%, в Румунії і Туреччині — 38%, у В’єтнамі — 59%”, — відзначає банк.

СБ нагадує, що важливою рушійною силою експорту та інтеграції в глобальні ланцюжки доданої вартості є реформи, спрямовані на залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). При цьому одним з найважливіших чинників в залученні ПІІ є верховенство права і захист права власності.

“Очевидно, що для створення в Україні рівних умов для ПІІ доведеться ще багато зробити. Для цього знадобиться не тільки зміцнити архітектуру антикорупційних органів і судову систему, а й здійснити подальшу оптимізацію регуляторного середовища, зміцнити політику сприяння конкуренції, реформувати державні підприємства і забезпечити прогрес в приватизації”, — зазначено в звіті.

Крім цього, додає банк, важливим фактором залучення ПІІ є макроекономічна стабільність, а також ефективна і конкурентоспроможна система логістики.

За оцінками СБ, для сприяння ефективному фінансовому посередництву та нарощуванню обсягів кредитування необхідно зменшити частку держави в банківському секторі й вирішити питання великої частки непрацюючих кредитів.

СБ також відзначає низький рейтинг української логістики, який розраховується їм в Індексі ефективності логістики. У показнику, в тому числі, відображено відсутність прозорості в регулюванні і неоптимальне управління державним майном, наявність перешкод на шляху здійснення приватних інвестицій, неповне використання можливостей річкового транспорту, недостатні інвестиції в залізничний транспорт, неефективність управління складськими потужностями і надмірний обсяг використання автомобільних перевезень.