14 червня 2017

Україна відстає від світу за забезпеченістю населення інтернетом

Широкосмуговий доступ до мережі інтернет (ШСД) - базова послуга, яка дозволяє використовувати інші цифрові можливості. ООН визнала право на доступ до мережі інтернет базовим правом людини ще в 2011 році, посклавши відповідальність за доступність інтернету найширшим верствам населення на державу.

Натомість в українському законодавстві не існує навіть офіційного визначення ШСД, не кажучи вже про конкретні програми розвитку мереж. Про це розповів аналітик сектору "IT та Телеком" BRDO Олександр Шелест, пише propozitsiya.com з посиланням на delo.ua.

Розвинені країни переймаються розвитком фіксованого ШСД, як найбільш надійного і основного способу доступу до мережі інтернет. Наприклад, ЄС поставив за мету забезпечити 100% населення можливістю під'єднання на швидкості не менше 30 Мбіт/с і 50% населення на швидкості 100 Мбіт/с до 2020 року. Німеччина реалізує ще більш амбіційний план: зробити доступним підключення на швидкості не менше 50 Мбіт/с для 100% населення не пізніше 2018 року. Норвегія поставила за мету забезпечення 90% домогосподарств доступом не менше 100 Мбіт/с до 2020.

В Україні ж лише в "Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" зазначається, що "частка проникнення широкосмугового інтернету за даними Світового банку складатиме 25 абонентів на 100 осіб".

Порівняно із сьогоднішнім показником - 11,8 абонентів - це може здатись прогресом. Насправді ж навіть ця цифра залишить Україну аутсайдером, оскільки вже сьогодні кількість абонентів фіксованого ШСД на 100 осіб у сусідніх Білорусі - 31, Угорщині - 27, Словаччині - 23.

Однак і показник 11,8 є дещо маніпулятивним та не висвітлює ситуацію об'єктивно. В Україні доступність ШСД разюче відрізняється у великих містах і невеликих селах. Відповідно до даних Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв`язку та інформатизації, 1,4 млн з 5 млн або 27% абонентів фіксованого ШСД сконцентровано в Києві, а в столиці разом з областю - більше 30%. При цьому у столичному регіоні проживає лише 11% населення.

Значна доля припадає на великі міста. Майже 60% користувачів фіксованого ШСД проживають у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Львівській і Харківській областях.

Першим дієвим кроком в напрямку збільшення доступності фіксованого ШСД можна вважати прийнятий Закон України "Про доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж". Ним врегульовані базові питання доступу до об'єктів інфраструктури, які нерідко контролюються монополістами, що висувають необґрунтовані умови і плату. Для порівняння: місячна плата за доступ до однієї опори складає 2,5 грн у Херсонській області та 15,95 грн у Рівненській. Навряд чи таку різницю можна пояснити кліматичними чи іншими особливостями регіонів.

Цей закон запрацює на повну силу лише після розроблення правил надання доступу та методики нарахування плати за доступ до кожного виду інфраструктури. Відповідальні за розроблення і погодження відповідних актів органи: Мінпаливенерго, Мінрегіонбуд, Мінінфраструктури, НКРЕКП, НКРЗІ, Держспецзв'язок.

Однак, не зважаючи на те, що закон був підписаний президентом ще 2 березня, до сьогодні жоден документ ще не був прийнятий, а значить розвиток телекомунікаційних мереж і надалі гальмується.

Однієї доступності ШСД замало, щоб інтернет відповідав стрімко зростаючим вимогам користувачів. Достатньо гострим є питання якості. Через ігнорування на законодавчому рівні визначення ШСД, а також пов'язані з цим обмежені технічні та методологічні можливості НКРЗІ, оператори і провайдери часто надають неякісні послуги споживачам.

Якщо в Європі сьогодні йде мова вже про "швидкий ШСД" зі швидкістю від 30 Мбіт/с до 100 Мбіт/с та "ультрашвидкий ШСД" зі швидкістю понад 100 Мбіт/с, то більшість вітчизняних операторів або не зазначають у договорах мінімальну швидкість, за якою надають доступ до мережі, або вказують номінальні цифри на рівні 64 кбіт/с, тобто в 468 раз менше, ніж обов'язковий загальнодоступний рівень в Європі.

Banner
Banner

Читайте також

Corteva Agriscience представляє українським аграріям інноваційні гібриди озимого ріпаку
17:00 Вчора

Corteva Agriscience представляє українським аграріям інноваційні гібриди озимого ріпаку

У 2025 році міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience продовжує підтримувати українських фермерів, пропонуючи надійне рішення для вирощування озимого ріпаку

В Мінагрополітики презентували посібник з Належної сільськогосподарської практики для фермерів
16:00 Вчора

В Мінагрополітики презентували посібник з Належної сільськогосподарської практики для фермерів

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (EU4SmallFarms) провели вебінар

На Вінниччині фермери втратили до 40% полуниці через примхи погоди
15:00 Вчора

На Вінниччині фермери втратили до 40% полуниці через примхи погоди

Цьогоріч сезон полуниці на Вінниччині видався непростим. Через теплу зиму, а потім різке похолодання навесні фермери втратили до 40% врожаю.

Внаслідок сьогоднішньої атаки пошкоджено вагони з зерном
14:00 Вчора

Внаслідок сьогоднішньої атаки пошкоджено вагони з зерном

У ніч проти 17 червня під час масованої повітряної атаки зазнала пошкоджень залізнична інфраструктура в Києві та області.

На Львівщині завершили сівбу ярих культур
13:00 Вчора

На Львівщині завершили сівбу ярих культур

У Львівській області аграрії завершили посівну кампанію ярих культур. Цьогоріч вдалося навіть перевищити заплановані показники — загалом засіяно 532,1 тис. гектарів, що на 9,4 тис.

Українські цукровики встановили рекорд з експорту попри війну
12:00 Вчора

Українські цукровики встановили рекорд з експорту попри війну

У 2024 році українські виробники цукру досягли історичного рекорду — понад 746 тисяч тонн продукції пішло на експорт.

Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів
20 листопада 2020

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів

Чотири провідні банки України — Raiffeisen Bank Aval, ОТП Банк, ПроКредит Банк та Альфа-Банк — пропонують аграріям фінансування на купівлю продуктів ALFA Smart Agro на більш вигідних умовах.
Агробізнес 4.0 має на увазі масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво (промисловість 4.0), обслуговування всіх людських потреб, таких як праця і дозвілля
6 липня 2017

Агробізнес 4.0 і його наслідки для України

Farming 4.0 або Агробізнес 4.0 - нова тема для дискусії в світовому аграрному співтоваристві.

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди
30 травня 2025

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди

Жнива озимої пшениці в Україні цього року почнуться з відхиленням від звичних термінів.

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар
14 лютого 2025

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар

З липня 2021 року в Україні діє відкритий ринок землі, який дозволяє продавати та купувати земельні паї.

Ціни на пшеницю падають: США, росія і погода тиснуть на ринок
10 червня 2025

Ціни на пшеницю падають: США, росія і погода тиснуть на ринок

Світові ціни на пшеницю знову знизилися. Причини — гарна погода в США, перегляд прогнозів урожаю на росії і слабкий експорт.

Banner

Наші партнери