Україна в 2017 році остаточно втрачає статус серйозного експортера карбаміду

Враховуючі світові тенденції на ринку добрив, Україна в 2017 році остаточно втрачає статус серйозного експортера карбаміду. Починаючи ще з радянських часів українські виробники азотних добрив завжди мали що запропонувати на продаж, ринок був спотовий, але товар можна було купити. Вже з 2017 року погіршення кон’юнктури світового ринку та економічного стану в Україні призвели до збитковості експорту. Шанс вижити за рахунок внутрішнього ринку у хіміків ще є, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Восени українські аграрії будуть купувати добрива дорожче. Вся азотна група добрив добавить у вартості. В першу чергу це стосується карбаміду та КАС.

Відомо, що антидемпінгові мита на карбамід та КАС будуть введені ще до осені, представники Остхем будуть наполягати на включення у список товарів, щодо яких застосовуються антидемпінгові мита, усі альтернативи аміачної селітри. В уряді подібна процедура ще невідома, адже без зміни законодавства та формування відповідних пояснень для митних органів та брокерів, це неможливо.

Таким чином, може бути розв’язаний клубок проблем, через які могли бути зупинені "Рівнеазот" та "Азот", Черкаси. Представникам Остхем не вдалось досягти домовленостей щодо 5 млрд м3 газу, на які претендував холдинг ще за рішеннями 2013 року, питання ж боргу Одеського Припортового заводу було легалізовано, але не вирішене до кінця.

Вирішити всі питання азотної промисловості одночасно цього разу не вдалось. Причина полягає у тому, що тему газу представники уряду та народні депутати порушувати не могли, вона була закрита, тому й перемовини навколо газових питань одразу ж завершувались. На відкуп переговорникам були віданні теми обмежування імпорту.

Тепер запуск заводів залежить від економічних факторів. Якщо мита на імпорт будуть введені вже з липня 2017 року, то протягом червня заводи мусять бути запущені для напрацювання обсягів реалізації на осінь, адже сезон гуртових закупок починається як раз в липні, а ще є борги за недопоставлені добрива, які були вирішені лише частково.

Повертаючись до теми газу можемо зазначити цікавий факт. Вже в травні 2017 року вперше було розглянуто можливість схеми давальницької операції на Черкаському Азоті, аналогічної тій, що працює на ОПЗ. Це говорить про те, що ринок газу в Україні буде жити власним життям, залишаючись недосяжним в розумінні, закритим в ціноутворенні, навіть непідконтрольний вищим посадовцям Уряду.

Поки українська хімія переживає нелегкі часи, в Росії справжній бум будівництва нових потужностей, який був викликаний лібералізацією ринку газу. "Газпром" перестав бути одноосібним постачальником газу, привабливість нових потужностей стала на стільки високою, що інвестори навіть не цікавились затяжною ціновою кризою на ринку добрив. В Україні газ зробили недоступним для виробників та навіть споживачів, а сам ринок перетворився в суцільну смугу перешкод.

Нагадаємо, на сайті ВРУ з’явився законопроект 6422-1 від 11.05.2017 року, згідно якого імпортні мита на добрива будуть щороку зменшуватись до нуля у 2024 році, а на час ведення АТО в Україні імпорт з Росії всіх видів добрив буде припинений.

Галузь чекає на подорожчання азотних добрив восени, очікуємо запуск двох заводів ще влітку.