Україна та Туреччина реалізують Угоду про вільну торгівлю

З 1 жовтня 2026 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою. Вона відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Угода встановлює асиметричний графік запровадження тарифних преференцій. Для українських товарів на турецькому ринку вони почали діяти з 1 жовтня 2026 року, тоді як для турецької продукції в Україні – з 1 січня 2027 року. Таким чином, український бізнес отримує тримісячну перевагу для використання нових умов доступу до ринку Туреччини до початку дії відповідних преференцій для турецького імпорту.

Загалом Туреччина скасовує ввізне мито для 10 337 товарних позицій – близько 95% номенклатури українського експорту. Для частини інших товарів діятимуть тарифні квоти або знижені ставки мита.

Для агропромислового комплексу особливе значення має поступова лібералізація торгівлі. З огляду на високий рівень тарифного захисту окремих сегментів турецького аграрного ринку, де ставки ввізного мита можуть сягати 30–225%, нові умови створюють додаткові можливості для українських виробників і переробників. Водночас конкретні преференції залежать від товарної позиції та передбачених Угодою умов доступу до ринку.

«Угода про вільну торгівлю з Туреччиною – важливий стратегічний крок для українського агросектору, який відкриває нові можливості насамперед для вітчизняної переробки. Скасування турецьких мит на низку видів продукції, зокрема шрот, олійні культури, зернобобові та продукти глибокої переробки, посилює конкурентні позиції українських виробників. Це можливість нарощувати експорт, збільшувати валютні надходження та розвивати виробництво продукції з високою доданою вартістю», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Основні умови доступу української аграрної продукції на ринок Туреччини:

• Безмитний доступ без квот: нульові ставки ввізного мита передбачені для низки товарів, зокрема продукції переробки олійних і зернових культур – шроту, макухи, висівок і кормових концентратів, соєвих бобів, ріпаку, зернобобових (гороху, нуту, сочевиці, квасолі), а також маргарину, крохмалю, глютену, дитячого харчування, кондитерських виробів і племінного матеріалу.
• Пільгові умови для інших товарів: для 1 348 аграрних товарних позицій передбачено безмитні або пільгові тарифні квоти (TRQ), а також часткове зниження базових ставок мита на 20–50%. Це стосується, зокрема, пшеничного борошна, вершкового масла, сирів, сухого молока, яловичини, м’яса птиці, яєць, меду, цукру, томатної пасти та соків.
• Зобов’язання України: у межах Угоди передбачено безмитну тарифну квоту обсягом 50 тис. тонн на рік для експорту до Туреччини насіння соняшнику. За наданою інформацією, квота розподіляється за принципом «хто перший звернувся». Для поставок понад її обсяг зберігається стандартне вивізне мито України у розмірі 10%.

Важливою перевагою Угоди є інтеграція України до системи Пан-Євро-Мед (PEM), яка розширює можливості для розвитку переробки. Українські виробники зможуть використовувати турецьку сировину для виробництва готової продукції та експортувати її до країн ЄС на безмитних умовах за умови дотримання правил походження товарів і підтвердження походження сертифікатом EUR.1. Це створює додаткові стимули для локалізації виробництва в Україні та збільшення частки продукції з високою доданою вартістю.

Туреччина вже є найбільшим імпортером української агропродукції. За даними Держмитслужби, у 2025 році двостороння торгівля аграрними товарами сягнула 2,8 млрд дол. США, а позитивне сальдо України становило 1,6 млрд дол. США.

Минулого року Україна експортувала до Туреччини 7,9 млн тонн агропродукції на суму понад 2,2 млрд дол. США. Це 9,8% загального аграрного експорту України та перше місце серед країн-імпортерів української агропродукції.