Україна та Польща обговорили альтернативні маршрути агроекспорту, зберігання врожаю та підтримку аграріїв

Через систематичні російські атаки на портову та логістичну інфраструктуру Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту. Серед них – маршрути через країни ЄС. Зокрема залізничні та автомобільні переходи, а також використання портової інфраструктури європейських країн. Водночас ускладнення морської логістики створює додаткові ризики для зберігання врожаю та забезпечення аграріїв обіговими коштами.

Про це наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час зустріч із представниками Посольства Республіки Польща в Україні. 

У зустрічі взяли участь також заступник Міністра Денис Башлик, з польської сторони – Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пьотр Лукасевич та радник Посольства Збігнєв Екєрт.

Зокрема, сторони обговорили наслідки російських атак на порти Великої Одеси та сільськогосподарську інфраструктуру, можливості розширення альтернативних маршрутів для експорту української агропродукції, а також подальшу українсько-польську співпрацю у сфері відновлення сільського господарства, залучення інвестицій та реалізації спільних проєктів

«Наша основна ціль – максимально використати логістичні можливості для транзиту української агропродукції. Транзит буде корисним для всіх, особливо в нинішніх умовах, коли через російські атаки морська логістика суттєво ускладнена та здорожчала. Важливо спільно подивитися, де можна збільшити пропускну спроможність для транзиту продукції, залучивши до цього Укрзалізницю, митницю, прикордонну, ветеринарну та фітосанітарну служби», – зазначив Тарас Висоцький.

За словами Дениса Башлика, основна мета зараз –зробити все можливе, щоб відновити роботу гуманітарного морського коридору та допомогти українським аграріям в цей період вистояти. Тому серед основних цілей – налагодження альтернативних шляхів експорту, зокрема через шляхи солідарності та порти інших країн. Одним із таких варіантів може бути порти Гданська, Щецина, Свіноуйсьце, Гдині. Водночас важливо оцінити вартість такого маршруту та його економічну доцільність для українського експорту. 

«Першочергове завдання – зберегти можливість експорту до третіх країн. Якщо українські аграрії не зможуть продавати продукцію, вони не матимуть коштів для наступної посівної. Тому зараз ми одночасно працюємо над альтернативною логістикою, збереженням врожаю та забезпеченням фермерів доступом до фінансування», – зазначив Денис Башлик.

Також сторони обговорили забезпечення українських аграріїв потужностями для зберігання врожаю. За оцінками Мінагрополітики, у листопаді дефіцит потужностей для зберігання може становити від 7,5–8 млн тонн до 11 млн тонн.

Ще одним напрямом обговорення стала підтримка аграріїв обіговими коштами. Через ускладнення експорту українські виробники можуть зіткнутися з дефіцитом фінансування для осінніх польових робіт та весняної посівної. Уряд України розширює кредитні програми для аграріїв та працює з міжнародними партнерами над можливістю компенсації відсоткових ставок за такими кредитами.