У разі реалізації сценарію сильної літньої посухи Україна може втратити до 20% врожаю кукурудзи та до 15% соняшнику. Проте визначальним фактором для агросектору стане не саме глобальне явище Ель-Ніньйо, а конкретні погодні умови у критичний для культур період — липень і серпень. Про це повідомив аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Максим Гопка.
Ель-Ніньйо — це масштабне природне явище, що супроводжується аномальним підвищенням температури води в Тихому океані. Супутники NASA зафіксували гігантську хвилю теплої води завдовжки в сотні кілометрів, що свідчить про формування надзвичайно сильного епізоду, який має всі шанси стать одним із найінтенсивніших в історії.
Кліматичні ризики для кукурудзи та соняшнику
Ймовірність формування Ель-Ніньйо у другій половині 2026 року є високою, але це не означає автоматичної посухи в Україні, оскільки для Європи цей зв'язок є менш прямим.
«Ключовий ризик не в самому факті Ель-Ніньйо, а в тому, чи співпаде він із блокуючими антициклонами, тривалою спекою та дефіцитом опадів у липні-серпні. Саме цей період є критичним для кукурудзи та соняшнику», — пояснив аналітик УКАБ.
Для кукурудзи ризики традиційно є вищими через її високу чутливість до дефіциту вологи під час викидання волоті, цвітіння та наливу зерна. Соняшник демонструє більшу стійкість до короткочасних несприятливих умов, але за тривалої спеки в період цвітіння і наливу насіння він також втрачає врожайність.
Мапа вразливості: які регіони під загрозою
Найбільш вразливим до посухи залишається південний степ, де дефіцит вологи є системним, а після руйнування Каховської ГЕС частина зрошувальної інфраструктури взагалі не функціонує.
До зони найбільшого ризику аналітики відносять такі регіони:
- Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області.
- Частково Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області (південно-центральний пояс, який є вкрай важливим для вирощування кукурудзи).
Минулі сезони підтверджують небезпеку: у 2025 році прямі збитки ринку від посухи у секторі зернових та олійних культур сягнули близько 1,8 млрд грн. Утім, сильна спека зазвичай формує не системний обвал виробництва в країні, а підвищену волатильність між регіонами, оскільки центр та північ за рахунок опадів частково компенсують втрати півдня.
Прогнози врожаю та експортний потенціал України
На початку червня Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозувала врожай кукурудзи у розмірі 32,1 млн тонн, а соняшнику — на рівні 13,3 млн тонн. Своєю чергою Департамент сільського господарства США (USDA) наразі оцінює виробництво української пшениці у 2026/27 МР на рівні 23,5 млн тонн (експорт — 14,0 млн тонн), а кукурудзи — у 30,0 млн тонн (експорт — 23,0 млн тонн).
Літня посуха та високі температури можуть скоригувати ці цифри у бік зниження, що безпосередньо вдарить по експортних можливостях України на зовнішніх ринках.
Окреме погіршення збору культур в Україні не обов’язково спричинить глобальний дефіцит, адже світові прогнози виробництва кукурудзи та пшениці від USDA залишаються високими. Однак, за словами Максима Гопки, у разі одночасних погодних проблем у США, ЄС, Бразилії чи Причорноморському регіоні світовий баланс стане напруженішим, що суттєво підтримає ціни на агропродукцію.
Для мінімізації наслідків спеки аналітик радить аграріям впроваджувати індивідуальні рішення залежно від типу ґрунтів: підбирати посухостійкі гібриди, змінювати тип ґрунтообробітку та розвивати локальне зрошення.