Україна — один із найпріоритетніших ринків для Horsch

2016 рік Horsch, всупереч негативній тенденції розвитку галузевого ринку, закінчує з високим оборотом, досягнувши позначки €300 млн. При цьому частка експорту в обороті компанії Horsch зросла з 72% до 78%. Це пояснюється, головним чином, деяким поліпшенням ситуації на північноамериканському ринку. Поряд з Німеччиною, найважливішими ринками для Horsch є Україна, Франція, Болгарія і Румунія. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на інформацію прес-служби компанії.

"Особливо слід підкреслити успіх компанії в Україні, де вдалося досягти рекордного результату", - повідомляють в прес-службі. Стабільна ситуація зі збутом залишається в Росії, Великобританії, країнах Скандинавії і Балтії, Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині. Також активно йде освоєння нових для Horsch ринків, в першу чергу, в Китаї і Бразилії, де були засновані дочірні компанії.

Частка універсальної посівної техніки в загальному обороті компанії становить 33%, грунтообробних машин - 31%, машин для захисту рослин 13%, сівалок точного висіву - 9% і запасних частин -13%.

Як відзначають в компанії, інвестиції Horsch у виробництво в Німеччині та інших країнах зміцнюють конкурентоспроможність компанії і закладають фундамент для її подальшого зростання.

Серед традиційних акцентів в роботі Horsch - індивідуальне оснащення машин, максимальне врахування побажання замовників, якісний сервіс і професійне консультування клієнтів користуються все більшим попитом аграріїв.

Прогнози на 2017 залишаються, незважаючи на хороший результат минулого року, поки стримано-обережними. "Це пояснюється нестабільною ситуацією на більшості ринків. Причини різноманітні: як несприятливі погодні умови поточного року, так і негативні політико-економічні чинники. Horsch використовує цей перепочинок, концентруючи свої зусилля в удосконаленні дилерської мережі та підвищення кваліфікації власного персоналу", - наголошується в повідомленні.

Основні інвестиції компанії спрямовані на розробку спеціальних машин, які максимально враховують грунтово-кліматичні та господарсько-економічні особливості окремих регіонів.