Україна не використовує торговельний потенціал 75 ринків

Відповідно до методології Міжнародного торговельного центру, що базується на гравітаційній моделі зовнішньої торгівлі, було визначено 75 ринків, торговельний потенціал яких не повністю використаний українськими підприємствами. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.

Найбільші з них - Сполучені Штати Америки, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія, Канада. Згідно зі здійсненими розрахунками, у 2015 році «недоторговано» на близько $6 млрд. Визначення цих ринків не означає автоматичну відмову від традиційних, а й дає уявлення щодо можливої географічної диверсифікації експорту та потенціалу нових ринків.

Аналіз експорту українського АПК показує збільшення кількості квот на українську продукцію з боку ЄС. Найбільший споживач української органіки – Німеччина. Китай планує збільшити поставки кукурудзи з України. Також розглядається збільшення товарної лінійки за експорту у заможні країни Перської затоки й ті, які швидко розвиваються у Африці. 

Проте, експорт зросте за умов:

1 - усунення перешкод та створення умов (створення цілісної системи підтримки та просування експорту розвиток інфраструктури; впровадження регулювання, яке сприятиме інноваціям; поліпшення умов залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; лібералізація валютного регулювання; ефективне впровадження податкового та митного регулювання);

2 - стратегічна робота з ринками у фокусі (визначення ринків у фокусі; надання відомостей про ринки та вимоги доступу до них; визначення особливостей попиту на певні продукти);

3 - доступ до ринків (ефективне використання наявних угод про вільну торгівлю, зокрема із ЄС, ЄАВТ, СНД, Канадою, Грузією та підписання нових – із Туреччиною та Ізраїлем; приєднання до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження).

З метою підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світових ринках будуть здійснені такі заходи: створення Інституції з підтримки та просування експорту; ради з міжнародної торгівлі при КМУ; експортно-кредитного агентства; мережі підтримки торгівлі; єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримки українських експортерів; торговельних представництв у складі дипломатичних місій.

Одночасно планується проведення заходів із поліпшення рівня поінформованості експортерів про доступні послуги з підтримки торгівлі, зокрема – допомоги в організації та участі у міжнародних виставках та ярмарках, торговельних місіях.