Україна на 30% може нагодувати себе рисом

Останні два роки ціни на рис в Україні, як не дивно, не зазнали значних коливань. А от гречка подорожчала мало не вдвічі. Прадокс в тому, що майже всю гречку вирощують в країні, а рис сіяли в основному на території анексованого Криму.

Про це пише Landlord

У роздрібних мережах рис продають за ціною від 17 грн/кг, тоді як вартість гречки стартує від 30 грн.

За словами директора Інституту рису НААН Володимира Дудченка, рисом власного виробництва Україна забезпечує себе приблизно на 30%. До анексії Криму цей показник був на рівні 70%. На півострові залишилося 30 тис. га рисових полів зі штучним зрошенням.

В Криму рис вирощували на полях агрохолдина UkrLandFarming Олега Бахматюка.

Заступник генерального директора компанії Ігор Петрашко згадує, що раніне аграрне підприємство обслуговувало 12 тис. га рисових полів і завод з переробки цієї культури. Зараз там нічого не працює.

Крім того, у минулому році українські аграрії засіяли рисом всього 11,7 тис. га, а урожай склав не більше 62,5 тис. т. Зараз в Україні рис вирощують 25 господарств, серед них одне з найбільших підприємств — “Дослідне господарство Інституту рису НААН”.

Дудченко вважає, що Україна має все необхідне, щоб збільшити виробництво цієї культури і з країни-імпортера перетворитися на експортера.

Експерт зазначив, що тільки в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях рисом можна засівати 260 тис. га. Тим більше що раніше рис був маржинальною культурою.

Наприклад, в 2007/2008 маркетинговому році маржинальність виробництва цієї культури в Україні доходила до 200%, тоді як зараз вона впала до 80%. У той період світові запаси рису сильно скоротилися. В результаті кілька країн ввели обмеження на його експорт, а Індія — один з найбільших виробників рису — навіть почала імпортувати продукт. Зараз же ціни на сировинні товари продовжують падати, в тому числі і на рис.

У 2014 році, коли стало зрозуміло, що через втрату більшої частини площ, придатних для вирощування рису, його урожай в Україні різко знизиться, на ринок зайшло багато імпортерів. Зараз основну частину цієї культури ми завозимо з Індії, Пакистану та В'єтнаму.