Україна у серпні-жовтні може не поставити на зовнішні ринки близько 9 млн тонн аграрної продукції через скорочення доступних експортних потужностей. За стриманого цінового сценарію це може відкласти близько $1,9 млрд валютної виручки.
Про це пише Пропозиція з посиланням на допис на facebook сторінці УКАБ.
Найбільший дефіцит експортних потужностей очікується у перші місяці адаптації логістики. У серпні він може становити близько 2,9 млн тонн, у вересні – 2,8 млн тонн, у жовтні – 3,3 млн тонн.
Альтернативні маршрути не можуть швидко повністю замінити морський експорт. Робота дунайських портів залежить від рівня води та доступної осадки суден. Залізничні перевезення обмежують пропускна спроможність переходів і можливості перевантажувальної інфраструктури. Автомобільні перевезення мають високу собівартість і не здатні забезпечити аналогічні обсяги.
Серпень-жовтень також припадає на період активного виходу на ринок нового врожаю. У цей час потреба в експортній логістиці традиційно зростає.
Найбільшу частку невивезеної продукції можуть становити зернові, передусім пшениця та кукурудза. Частину олійних культур можна швидше переорієнтувати на західний кордон, однак це не компенсує загального дефіциту транспортних потужностей.
За стриманого цінового сценарію відкладена валютна виручка у серпні-жовтні може становити близько $1,9 млрд. Якщо експортні ціни будуть вищими, потенційний обсяг відкладених надходжень може наблизитися до $2,8 млрд.
Ці суми не є повністю безповоротними втратами. Частину продукції можна буде експортувати пізніше, коли альтернативні маршрути наростять пропускну спроможність. Водночас навіть кількамісячна затримка означає для агросектору менші валютні надходження, накопичення запасів, додаткові витрати на логістику та зберігання і погіршення ліквідності виробників.
Для світового ринку скорочення українських поставок на близько 9 млн тонн означатиме тимчасове зменшення пропозиції у Чорноморському регіоні. Частину цих обсягів доведеться заміщувати поставками з інших країн. Це може посилити конкуренцію за доступне зерно та підтримати світові ціни, особливо у разі тривалих обмежень українського експорту.
Ключовим фактором залишається тривалість логістичних обмежень. Якщо альтернативні маршрути швидко розширять пропускну спроможність, значна частина експорту буде лише перенесена на наступні місяці. За тривалішого обмеження затримка виручки може перерости у прямі економічні втрати через зниження внутрішніх цін, зростання витрат і погіршення фінансового стану агровиробників.