Україна готує наступ на Європу. Цього разу — харчовий ...

Отже, що ж являла собою українська експозиція на “Зеленому тижні”? Весела музика, вродливі дівчата в національних костюмах і сила-силенна пляшок горілки. Так символічно репрезентує себе Україна на щорічному аграрному ярмарку в Берліні. Дещо надмірна присутність спиртного пояснюється не традиціями споживання міцних напоїв, а реаліями економічного життя. По-перше, далеко не всі підприємства харчової промисловості можуть собі дозволити участь у міжнародній виставці за кордоном. На “Зелений тиждень” до Берліна приїхали ті, хто мав гроші. По-друге, алкогольна продукція — це чи не єдиний товар, з яким Україна вже сьогодні може вийти на європейський, і зокрема — німецький, ринок. Річ у тім, що у ФРН діють найліберальніші у Європі закони про імпорт спиртного. До речі, українське шампанське вже сьогодні можна знайти в німецьких супермаркетах. Проте, як пояснили члени української делегації, до Берліна вдалося привезти лише десяту частину того, що готували. Не встигли провести сертифікацію. Загалом українська експозиція вразила передусім масштабністю, що символічно. Адже коли на Заході згадують Україну, то кажуть: “О, це така велика країна, там живе 50 мільйонів людей”. Схоже, те саме відчула й міністр сільського господарства Німеччини Ренате Кюнаст, яка відвідала павільйон України в перший день роботи ярмарку: “Зважаючи на розмір павільйону, я бачу, що Україна дуже рішуче налаштована зробити свій внесок у європейську аграрну політику”. Цього року Україна вчетверте взяла участь в аграрному ямрарку “Зелений тиждень”, але в окремому павільйоні свою продукцію представила вперше. Уявіть собі величезну залу розміром з футбольне поле. Під стінами облаштовано стенди з продукцією окремих регіонів: Полтавська область, Крим тощо — загалом 12 областей. “Ми представляємо сьогодні лікеро-горілчану, виноробну промисловість, департамент, який займається проблемами виробництва хлібобулочних виробів, молочну, м’ясну промисловість... Ми приїхали сюди не торгувати якоюсь конкретною продукцією, хоча буде й це. Ми запропонуємо і чарочку горілки, і фужер вина доброго, і канапку, а ресторан, який пригощає українськими стравами, працює вже другий рік”, — сказав на презентації директор Департаменту організаційної роботи Міністерства аграрної політики України Петро Шейко. Справді, метою свого візиту на берлінський ярмарок члени української делегації, серед яких були керівники областей та директори підприємств, насамперед назвали пошук інвестиційних можливостей Заходу та вивчення потреб європейського ринку. Як наголосив віце-прем’єр України Леонід Козаченко, Україна вперше розпочала потужний експорт свого зерна до Європи. Тільки за грудень минулого року експортовано понад 400 тисяч тонн продовольчої пшениці. Хоча українська продукція вже присутня на європейському ринку, до бажаних обсягів ще далеко: “Сьогодні існують дуже серйозні бар’єри на шляху експорту у Європу продуктів харчування. Німці пояснюють це тим, що Україна не є членом Європейського союзу і Світової організації торгівлі. Але ми знаємо, що через два роки Україна повинна приєднатися до СОТ”. За словами Леоніда Козаченка, велику кількість української продукції нині реекспортують прибалтійські республіки та Польща. Щодо якості, переконаний віце-прем’єр, Україна сьогодні може дати фору Німеччині. Наприклад, використання мінеральних добрив в Україні у 8, а пестицидів — у 5,5 раза менше, ніж пересічно у Європі. Поліпшення ситуації в аграрному секторі української економіки, що спостерігається останніми роками, дає привід почати серйозний діалог із Заходом про співпрацю. Заступник головного управління сільського господарства й продовольства Одеської облдержадміністрації Сергій Жила зазначив: “Існує величезна кількість господарств, де люди завоювали певне ім’я, в них є чималі власні активи, вони можуть вступити в спільний проект з серйозним інвестором із Західної Європи”. Сергій Жила пожалкував, що німецькі інвестори поки що не дуже часті гості на українській землі. Нерідко люди приїздять з абсолютно неприйнятними пропозиціями, намагаючись не співпрацювати, а повністю підкорити собі підприємство. За словами одеського чиновника, головна проблема сьогодні — стереотип, що Україна — слабка держава, з якою не варто мати справу. Зламати таке ставлення і намагалися учасники української делегації на цьогорічному “Зеленому тижні” в Берліні. Роман Гончаренко, “Німецька хвиля”