У Великобританії випробовують станцію, яка слідкує за рухом добрив в грунті

Унікальна ґрунтова станція, яка допомагає європейським фермерам різко підвищити прибутковість шляхом скорочення використання добрив, зараз тестується на понад 20 фермах Великобританії.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на farminguk.

Станція вимірює рух поживних речовин через ґрунт, щоб допомогти виробникам прийняти рішення про те, коли вносити добрива для оптимізації ефективності поглинання поживних речовин (NUE). Система працює завдяки наявності датчиків на двох різних глибинах у ґрунті, які відстежують рух поживних речовин між ними.

Це можна відобразити в режимі реального часу за допомогою онлайн-панелі, яка показує, чи поживні речовини швидко вимиваються, чи затримуються навколо коренів, щоб рослини їх поглинули.

Наразі його випробовують у більш ніж 20 місцях по всій Великобританії, включаючи Вест-Мідлендс, Херефордшир, Східну Англію, Лінкольншир і Йоркшир.

Клайв Бейлі, фермер із Лічфілда, графство Стаффордшир, переможець конкурсу «Грунтовий фермер року» у 2016 році, є одним із виробників, які беруть участь у випробуваннях у Великобританії. Він описав датчик ґрунту як «ще один інструмент у коробці, який допоможе фермерам приймати кращі рішення».

«Ми всі знаємо про різні норми внесення добрив і отримуємо інформацію про кількість, яку нам потрібно внести, але не про час. Наявність чогось, що може допомогти визначити час, є новим і справді захоплює уяву.

Ґрунтова станція скаже «зараз оптимальний час для внесення добрив», або, що ще краще, вона повідомить вам, чи добриво, яке ви внесли два тижні тому, все ще в ґрунті, і вам не потрібно вносити більше. Це могло б заощадити значну суму грошей».

Brixworth Farming у Нортгемптонширі, інше підприємство, яке випробовує датчик ґрунту, постачає робочу силу, обладнання та рішення для маркетингу врожаю для 2000 гектарів ріллі.
Керуючий директор Ієн Меттс сказав:

«Що ми хочемо зробити, це визначити відмінності як у кількості, так і в часі виділення азоту та наявності між різними попередніми культурами та тим, де використовувалися проміжні культури. Ми знаємо, наприклад, що після ярого вівса спостерігається велика реакція на азот. Ми знаємо, що це різні наступні боби, але не обов’язково, якою мірою чи коли. Ми також прагнемо краще зрозуміти ці зміни за допомогою проміжних культур».