У роботі з канадцями українські аграрії роблять помилки

Серед українських аграріїв існує помилкове враження, що якщо зустріч з потенційним партнером відбулася, то вже через місяць можна підписати контракт. Ринки розвинених країн так не працюють, переговори часто тривають до року. Українські ж виробники не готові витрачати час і давати оперативні відповіді на запити.

Канадці дуже консервативні, хочуть контактувати з однією конкретною особою, повільно вибудовують відносини і комунікацію. У Канаді українських аграріїв не чекають з нетерпінням, тому продукцію потрібно просувати. Такий висновок менеджер проекту CUTIS Ольга Вергелес озвучила журналісту propozitsiya.com.

Також експерт назвала інші помилки експортерів-новачків. "Якщо компанія відвідала конференцію або форум, це не означає, що після цього буде потік замовлень і з'являться контракти. Цього не буде. Далі потрібно не просто відвідати ще кілька форумів, а домовитися заздалегідь про зустріч. Тому що великі канадські мережі просто не звернуть увагу на пропозицію, яку виробник направить на загальний офісний адреса, навіть якщо у нього є відповідні сертифікати", - зазначила вона.

О. Вергелес підкреслює: питання експорту - це питання часу, ресурсів і енергії. "Основні помилки - відсутність стратегії, фінансових розрахунків. Наприклад, виробники соків, якими ми зараз займаємося, знижують ціну заради того, щоб зайти на канадський ринок. Однак вони не обіцяють ексклюзив", - наводить приклад менеджер проекту CUTIS.

Серед особливості канадської бізнес-культури на першому місці - консерватизм, а ось Digital-інструменти, якими ми активно користуємося, там не настільки поширені. Під час бізнес-зустрічі не прийнято обмінюватися e-mail адресами, щоб прискорити розгляд питання. "Швидше канадський бізнесмен повернеться в свій офіс, відкриє пошту і дійде до вашого листа можливо навіть на наступний день. Якщо інформація буде представлена ​​в неправильному форматі, то файл взагалі не відкриють", - стверджує експерт.

У роботі з канадцями є певні стандарти, спрацьовує схема "або за стандартом - або ніяк". Якщо у компанії є певна процедура розгляду пропозицій, то винятків не буде. Це ті моменти, які українці не розуміють, тому що вважають, що "там же українці, ми завжди знайдемо спільну мову". Все відбувається грунтовно, послідовно - крок за кроком, як повинно бути. Це головна відмінність і перше, що потрібно враховувати. Ніхто не буде зустрічатися без попередніх домовленостей, без інформації та презентації компанії.

Також експерт радить бути готовим до виробництва продукції під private label, коли виготовлений в Україні товар продається під канадським брендом. "Для українського виробника це досить вигідно, адже наші бренди канадцям маловідомі, а запускати рекламні кампанії - дуже дорого і це не гарантія подальших продажів", - відзначає вона.