У найближчі 10 років в будівництво зерносховищ аграрії вкладуть мінімум $12 млрд

У найближчі 10 років в будівництво нових зерносховищ українські аграрії вкладуть мінімум $12 млрд. Такий прогноз зробив генеральний директор будівельної компанії ТММ Микола Толмачов, пише propozitsiya.com з посиланням на ukragroconsult.com.

При нинішніх обсягах експорту близько 39 млн т в рік потреба в зерносховищах буде збільшуватися. «У будівельних компаній зараз багато замовлень на елеватори. Думаю, на цей ринок підтягнуться і нові гравці», - впевнений М. Толмачов.

З огляду на темпи зростання виробництва зерна, в найближчі роки Україні знадобиться ще 10 млн т елеваторних потужностей, упевнена аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Наталя Шпигоцька.

Дійсно, в останні роки багато агрокомпанії зайнялися будівництвом власних елеваторів. «Це вигідніше, ніж зберігати зерно на чужих потужностях, - вважає генеральний директор компанії Grain Alliance Євген Радовенюк. - У період збирання врожаю ціни на зберігання зашкалюють».  З 2016-го, коли почалися перебої з зерновозами, власники елеваторів удвічі підняли ціни на свої послуги. У минулому році Grain Alliance завершила будівництво другої черги Пирятинського елеватора потужністю 36 тис. т. У найближчі кілька років компанія має намір побудувати ще 100 тис. т потужностей зі зберігання.

Найчастіше компанії зводять зернові комплекси з металевими силосами великого діаметру. «Їх простіше і швидше побудувати, вони ефективніше в обслуговуванні, полегшують механізацію та автоматизацію процесів з зерном», - пояснює начальник управління логістики ПАТ «Аграрний фонд» Олександр Лисенко.

Для дрібних фермерів, у яких немає грошей на будівництво власних зерносховищ, виходом може стати будівництво кооперативних елеваторів. За таким принципом працюють фермери у Франції і Канаді. В Україні перший спільний елеватор потужністю 54 тис. т в Дніпропетровській області будує кооператив з 70 фермерів.

Найзручніші майданчики для будівництва елеваторів розташовані біля великих річок, в першу чергу Дніпра і Південного Бугу. Через дефіцит зерновозів, ріст тарифів на перевезення залізницею і посилення вагового контролю автотранспорту, річкова логістика стає все більш зручною для транспортування вантажів.