Туреччина може спричинити нову кризу у глобальній економіці

ВВП Туреччини в третьому кварталі 2016 року раптово впав на 1,8%. Результати неприємно здивували аналітиків усього світу, які очікували зростання.

Детальніше вивчення трендів турецької економіки засвідчило, що Туреччина цілком може претендувати на роль країни-каталізатора глобальної кризи в 2017 році. Свої прогнози озвучив член виконкому
Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) Віталій Шапран, повідомляє propozitsiya.com, посилаючись на eurointegration.com.ua.

Як зазначив експерт, за останні 20 років частка турецької економіки в регіоні зросла, і країна стала досить впливовою саме завдяки своєму економічному розвитку, а не географічному розташуванню чи ресурсам.

ВВП Туреччини за купівельною спроможністю в 2015 році становив $1,589 трлн, номінальний ВВП – $789 млрд. За обсягом економіки в 2015 році Туреччина була на 18-му місці у світі, а з країн нашого регіону (крім ЄС) за розміром ВВП її випередили тільки Саудівська Аравія і Росія.

Тож турецька економіка сьогодні – це приблизно п'ять українських економік. Такий гігант, звісно, не може не впливати на регіон.

За даними Турецького інституту статистики, у третьому кварталі економіку країни найбільше підвели сфера послуг та сільське господарство, які знизилися на 8,4% і 7,7% відповідно. Промисловість впала на 1,4%, а будівництво зросло на 1,4%.

Оптимісти кажуть, що третій квартал 2015 року для турецької економіки був надто вдалим, і звідси йде незначне зниження, тим більше що ВВП третього кварталу 2016 року вищий і в доларах, і в лірах, ніж за другий квартал. Більш глибоке вивчення показало, що в третьому кварталі витрати турецьких домогосподарств впали на 3,2%, а експорт товарів і послуг – вже на 9,2%, натомість імпорт зріс на 2,4%.

"Якщо спростити ринкову картину, то виходить, що Туреччина активно експортує товари і послуги в єврозону і країни з м'якими валютами, а от більша частина імпорту оплачується доларами", - пояснює В.Шапран. І додає: торговельні дисбаланси і зростання дефіцити торгового балансу Туреччини підштовхують країну до нової кризової межі, і замовчувати це стає дедалі складніше.

Знецінення ліри до долара в листопаді-грудні лише прискорилося, а оперативні дані від органів статистики свідчать, що четвертий квартал для турецької економіки буде провальним. Зокрема, індекс споживчих очікувань за жовтень-грудень 2016 року обвалився з 74% до 63,4%. Це, звісно, ще не гарантія кризи, але на тлі девальвації ліри і проблеми з торговельним балансом змусить понервувати аналітиків, які спеціалізуються на цій країні.

Так, одна з міжнародних рейтингових агенцій попередила про можливе зниження суверенного рейтингу Туреччини, у зв'язку з чим висловила стурбованість стабільністю роботи банків у цій країні.
Вже найближчим часом Туреччина може втратити суверенний рейтинг інвестиційного рівня, що боляче вдарить по можливостях уряду країни позичати гроші на ринку єврооблігацій і подовжувати термін погашення вже наявних боргів.

Також експерт зробив припущення, що хитання нинішньої політичної влади Туреччини між Росією і Заходом – це дзеркальне відображення того, що турецька економіка не є здоровою, а Захід ця проблема поки що не дуже цікавить. "Цей факт змушує політичну владу країни шукати все нові й нові способи змінити ситуацію. Поки що безуспішно – і це створює ризики для всього регіону", - констатує В.Шапран.