Цифровий слід зерна: як зменшити втрати бюджету від «чорного» експорту

Влада визнала проблему з наповненням бюджету і шукає джерела її розвʼязання. Зокрема, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев акцентує на необхідності захисту українських аграріїв від тіньових схем скупівлі врожаю, внаслідок яких країна втрачає на "чорному" експорті зерна десятки мільярдів доларів.

Експерт ринку логістики, радник президії УКАБ Юрій Щуклін наголошує: боротьба з "чорним" експортом зерна буде ефективною лише за умови усунення його першопричин, одна з яких — відсутність доступної та передбачуваної логістики для малих агровиробників, що позбавляє їх можливості продавати врожай покупцеві напряму й змушує звертатись до посередників і тіньових схем.

«Проблема "чорного" експорту, коли зерно купується за готівку у дрібних агровиробників і перепродається через фірми-прокладки — не лише фіскальна, а насамперед інфраструктурна. Держава втрачає мільярди на експорті від несплачених податків внаслідок нефункціональної логістичної моделі, яка не пропонує дрібному фермеру доступних інструментів для легального продажу своєї продукції покупцеві напряму. Щоб продати з доставкою в порт, треба вміти знаходити вагони та “прискорювати” їхній рух крізь лабіринт нинішніх правил та “традицій” перевезень, треба витрачати час, гроші та нерви, щоб виконати контрактні умови за термінами доставки та не наразитись на штраф. Якщо ж продавати зерно просто зі складу — зусилля фермера обмежуються тим, щоб відкрити ворота. Допоки фермери будуть в заздалегідь програшній переговорній позиції перед перекупниками (які пропонують швидкі, хоч і суттєво менші гроші), марно сподіватись на виведення ринку з тіні», — констатує Юрій Щуклін.

Ключ до розв'язання проблеми полягає у перенесенні логістичних процесів у прозоре цифрове середовище, яке надасть фермеру доступ до "білого" ринку, а державі - можливість відстежувати “цифровий слід” аграрної продукції. Експерт зазначає, що прототип цифрового середовища, до якого можуть підʼєднатися фермери, покупці агропродукції, перевізники, державні фіскальні органи — вже створений, його впровадження вимагає дозволу державних структур.

Проте цей спосіб поки що не очевидний для влади, оскільки він вимагає перебудови правил взаємодії між ключовими інституціями — бізнесом, “Укрзалізницею”, Урядом, Державною митною службою, міжнародними партнерами.

«Йдеться про нову модель логістичної взаємодії, де кожен учасник — фермер, елеватор, порт, трейдер — діє не в інформаційній ізоляції, а в спільному цифровому просторі. В цьому електронному комунікаційному середовищі видно, хто що пропонує, куди рухається вантаж, який графік доставки, які провізні засоби та потужності вільні. Долучившись до цього середовища, фермер бачитиме не лише ціну трейдерів у своєму районі, а й кінцеву вартість зерна в порту або на зовнішньому ринку. Кожен вагон, вантажівка чи судно матимуть свою "цифрову історію", а кожен етап руху зерна, від поля до порту, залишатиме цифровий слід. Завдяки цифровому сліду, уповноважений орган зможе бачити не лише тоннажність, а й походження вантажу, навіть якщо частина зерна перевозиться автомобільним транспортом. Це дозволить відстежувати повний ланцюг постачання, включаючи точки завантаження, перевалки та розвантаження. Контроль за походженням та рухом зерна здійснюватиметься автоматично, на основі цифрових даних, а не ручної перевірки документів, що значно прискорить експорт», — пояснює Юрій Щуклін.

Експерт акцентує, що прозоре наскрізне планування логістики й торгівлі в цифровому середовищі дозволить агровиробникам напряму взаємодіяти з кінцевими покупцями, керувати логістикою без посередників і будувати довгострокові форвардні відносини, що відкриє шлях до вищої маржинальності бізнесу. Це особливо важливо для фермерів із невеликими обсягами: можна буде стати повноцінним гравцем, маючи обсяг зерна лише в кілька вагонів.

«Операційна логіка аграрного сектору сьогодні базується на інтуїції, домовленостях та напівофіційних практиках. Цифрова логістика й наскрізне планування — це шанс зробити цей ринок прозорим та передбачуваним, змінити правила гри та створити такі умови, що "чорний" експорт стане просто невигідним. Коли фермер побачить, що "білий" обіг зерна став доступним і не вимагає надзусиль, це стане стимулом відмовитися від “чорних” та "сірих" схем. Тож, якщо влада справді бажає захистити аграрія від нечистих на руку скупників зерна — не треба вигадувати велосипед. Треба дати добро на впровадження вже готового механізму. Виграють від цього всі: від фермера до державного бюджету», — переконаний радник президії УКАБ.