Цифрові технології Corteva допоможуть фермерам визначати оптимальну густоту посіву

Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience розпочала масштабний проєкт із визначення оптимальної густоти посіву в умовах фермерських господарств різних агрокліматичних зон. Агровиробники, що беруть участь в проєкті, отримають детальні дані безпосередньо зі своїх полів, що дозволяє враховувати рівень вологозабезпечення, родючість ґрунтів та інші фактори, які суттєво впливають на потенціал культур. Водночас торгова та агрономічна команди Corteva на основі цих даних матимуть змогу формувати ще більш точні й практичні рекомендації, що підсилить якість підтримки фермерів і в інших господарствах регіону.

Про це пише Пропозиція з посиланням на пресреліз Corteva Agriscience.

«В умовах кліматичних та економічних викликів навіть невелика помилка може коштувати відчутної частини врожаю. Саме тому все більше господарств прагнуть працювати із даними, отриманими на власних полях. Ґрунтовна агрономічна експертиза Corteva дозволить допомогти їм із вирішенням цієї задачі», –  говорить фахівець з цифрової агрономії Corteva в Україні Богдан Красюк, який відповідає за цей проєкт.

Для проведення випробувань обирають господарства з необхідною технікою, насамперед сучасними сівалками, які можуть працювати за картами-завданнями. Спеціалісти Corteva готують такі карти, використовуючи відповідне програмне забезпечення, завантажують їх до монітору трактора, і під час руху сівалки по полю, техніка автоматично змінює густоту висіву. Восени, під час збирання врожаю комбайн із датчиками врожайності та вологості фіксує показники по точках і будує карту врожайності на полі. Такий інноваційний підхід до диференційованого посіву та цифрового картографування дозволяє отримувати надзвичайно деталізовані масиви даних – тисячі вимірювань із кожної ділянки поля.

«Це інформація про врожайність у кожній точці посіву, з урахуванням густоти посіву та зони продуктивності поля. Це дозволяє бачити повну картину та визначати оптимальну густоту саме в тій кліматичній зоні, де працює господарство. Крім того, така модель співпраці дає змогу формувати більш точні та обґрунтовані рекомендації не лише для конкретного партнера, а й для інших фермерів у регіоні», –  пояснює Богдан Красюк.

У 2025 році досліджувалися десять гібридів кукурудзи бренду передової генетики Pioneer®, який цього року відзначає свій сторічний ювілей, святкуючи епоху лідерства в інноваціях в сільському господарстві.  Випробовування проводили в чотирьох господарствах Київської, Черкаської та Полтавської областей. На полях з достатнім вологозабезпеченням в Київській області оптимальною виявилась густота близько 75 тис. рослин/га. Натомість, у південній частині Полтавської області найкращі результати давали посіви з нормою висіву 45 тис. рослин/га. Тенденції для гібридів залишилися однаковими у всіх регіонах: є гібриди, які добре реагують на збільшення густоти, демонструють адаптивність до змін густот і зберігають рівень урожайності, а є такі, для яких загущення означає її втрату. Наведені показники є результатами польових випробувань у конкретних господарствах і можуть відрізнятися залежно від гібриду, умов поля, агротехнології та погодних факторів сезону.

Цього року проєкт буде розширено: замість чотирьох локацій буде дев’ять. До роботи долучаться господарства з Хмельниччини, Миколаївщини, Житомирщини, Кіровоградщини та Чернігівщини. Крім того, в дослідження додадуть соняшник Pioneer®. Розширення географії проєкту дозволить ще глибше масштабувати експертизу та підсилити системну роботу команди з фермерами в різних агрокліматичних умовах.

«Цей підхід дає значно більше даних, ніж стандартні демонстраційні посіви. Ми не просто демонструємо гібриди  –  ми вибудовуємо системне розуміння, які густоти та які гібриди працюють оптимально в різних умовах. І це дає можливість аграріям ухвалювати рішення точніше та впевненіше», –  підкреслює фахівець.

Фахівці Corteva Agriscience планують ділитися результатами дослідів із клієнтами, щоб фермери могли користуватися точними технологіями, сучасною генетикою та інструментами для адаптації до кліматичних змін і підвищення ефективності роботи. Таким чином, проєкт стає не лише дослідницьким, а й сервісним інструментом нового рівня агрономічної підтримки.