Цифрові інструменти та рівний доступ: як агросектор стає безбар’єрним

Національний тиждень безбар’єрності нагадав, наскільки важливо створювати рівні умови для всіх, хто працює в агросекторі. Сьогодні в сільському господарстві задіяно близько 5 мільйонів українців, тож питання доступності має тут особливу вагу.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на lb.ua.

«Наше завдання — щоб кожен, хто годує країну, міг вільно працювати, навчатися й отримувати підтримку», — зазначив міністр агрополітики Віталій Коваль.

Одним з головних інструментів на цьому шляху став Державний аграрний реєстр (ДАР). Це цифрова платформа, яка спрощує отримання держпідтримки — без паперової тяганини і черг у кабінетах. ДАР автоматично підтягує інформацію з реєстрів, тож не треба збирати довідки чи ходити по установах. Особливо це полегшує життя малим фермерам, які раніше часто не могли подолати бюрократичні бар’єри.

У 2024 році завдяки ДАР 31,6 тисячі фермерів отримали держпідтримку на суму майже 3,9 мільярда гривень. Реєстр дає змогу всім аграріям — незалежно від регіону — користуватися програмами допомоги, зокрема й для прифронтових і деокупованих територій.

Через ДАР також реалізують міжнародні програми підтримки. Наприклад, за сприяння ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) та компанії «Байєр» понад 2 тисячі аграріїв із прифронтових громад отримали насіння кукурудзи. Особлива увага — жінкам, які ведуть господарства в зоні ризику.

Міністерство активно просуває цифрові рішення, які полегшують взаємодію з державою. Так, навесні з’явилася система «єКоноплі», яка дозволяє бізнесу подавати декларації в електронному форматі — швидко й без зайвих процедур. Інша новинка — сервіс «єБджільництво» у ДАР, який покращує комунікацію між фермерами та пасічниками. Він попереджає про заплановані обробки полів, що допомагає зберегти бджіл.

Ще один напрям — доступ до знань. Саме їхній брак часто стає перепоною для розвитку, особливо в малому та середньому агробізнесі. Для цього розроблено систему сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS). Вона об’єднує фермерів, науковців, дорадників і бізнес у єдину мережу та орієнтується на потреби людей, які працюють на землі. Через AKIS українські аграрії зможуть отримувати актуальну інформацію й долучатися до практик країн ЄС.

У міністерстві наголошують, що безбар’єрність — це не просто гасло. Йдеться про реальні можливості для жінок, молоді, ветеранів та всіх, хто хоче пов’язати життя з агросектором.

«Ми продовжуємо працювати над тим, щоб безбар’єрність у сільському господарстві стала щоденною нормою», — підкреслив Віталій Коваль.