Цукру зварять менше, але дефіциту не очікується

В Україні триває солодка жнива. Буряк вже зібрали з 75 відсотків площ. За даними Мінагрополітики їх накопано понад 7 мільйонів тон. Найбільше - у Вінницькій, Хмельницькій та Полтавській області. З початку переробного сезону, який стартував 1 вересня і в якому беруть участь 31 підприємство, вже зварено 810 тисяч тон цукру - менше, ніж на цей час торік. Очікується, що в результаті буде 1,2 мільйона тон, що на третину програє минулому сезону. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на sugar.ru.

Спад в галузевій асоціації «УкрЦукор» пояснюють зниженням в цьому році посівних площ під буряком майже на 60 тис. га. Ще один стримуючий фактор - погодний. На польових процесах негативно позначилися і волога і холодна весна, яка спровокувала поширення хвороб коренеплодів, а спекотне літо висушило грунт. У підсумку, буряк не набрав достатньої цукристості, а середня врожайність, порівняно з минулим роком, впала майже на 60 центнерів з гектара - до 417,4 ц/га. Помітний недобір на Вінниччині, де в минулому році копали по 563 ц/га, а нині рядовий гектар недодає 150 центнерів. Тому менше коренеплодів - менше і звареного цукру.

Але якщо продовжити тему віддачі посівних площ, то в Україні ситуація - строката. Наприклад, в Сокальському районі на Львівщині - в підрозділі «Скоморохи» агропідприємства «Західний Буг» з гектара зібрали по 659,6 центнера буряків. Хоча і там поля страждали від ранньої весни та посушливого літа. А в країнах Євросоюзу в цьому році, за прогнозами, в середньому отримають 713 ц/га. Тому українським аграріям є на кого рівнятися та над чим працювати.

Що ж до спаду виробництва по Україні в цілому, то навряд чи він спровокує дефіцит солодкого піску на базарах та в супермаркетах (або підскочать ціни на нього - окрема розмова, все залежить від спекулятивних апетитів торговців). Кількості звареного цілком вистачить для внутрішнього споживання до нового врожаю, якщо враховувати перехідні запаси з минулих років. Більш того, українські підприємства мають намір і в подальшому реалізувати білі кристали на зовнішньому ринку. У планах - відправити за межі держави до 300 тисяч тон цукру. Треба сказати, що експортні можливості України, з огляду на спад виробництва, також тануть. Адже в минулому сезоні за кордон продали 410 тис. тон солодкого піску, а в позаминулому - 564 тис.

Але зараз втілення в життя міжнародних намірів українських виробників, швидше за все, ускладниться пошуком нових ринків збуту. Справа в тому, що попередні кілька років левову частку цукру Україна продавала в країни Середньої Азії. Так, за кількістю імпорту першим в списку стояв Узбекистан. У вересні серпні 2018/2019 в цю державу було поставлено 96 тисяч тон солодкого продукту. На другому місці значився Азербайджан з 74 тис. тон, третім йшов Таджикистан з 36 тисячами. Зараз в торговий розподіл, очевидно, втрутиться Росія, яка до цих країн ближче географічно та логістично. У РФ очікується рекордне виробництво бурякового цукру - понад 7 мільйонів тон. Звичайно "зайвий" солодкий пісок північні сусіди будуть максимально намагатися втиснути в Середню Азію. Тому Україні навіть з незначним експортним потенціалом доведеться шукати далекі ринки збуту, активніше торгувати з країнами, які стоять в середині експортного списку, такими як Лівія чи Ізраїль.