Три переваги та п'ять ризиків введення ринку землі в Україні

Економічний блок Кабінету міністрів України і сам Прем'єр-міністр Олексій Гончарук наполягають на введенні ринку землі спочатку в заявленому вигляді: з доступом іноземного капіталу, фактичною відсутністю лімітів на концентрацію та слабкою вираженою підтримкою фермерських господарств в частині придбання ними ділянок. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на delo.ua.

На думку розробників реформи, така ліберальна модель сприятиме максимальному зростанню ціни на земельні ділянки та відповідно - зростанню ВВП. Проект закону, яким знімається мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення уряд оприлюднив 20 вересня, за тиждень до озвученого президентом дедлайну. Прийняти його, знову-таки, відповідно до побажань Володимира Зеленського, необхідно до 1 грудня цього року.

Розгляд документа в першому читанні планувалося ще минулого тижня, однак монобільшість не потурбувалася про дотриманням процедури, що і погубило весь план. "У Верховній Раді відбулася фальсифікація. Парламент включив до розгляду закони про продаж української землі, але зробив це неправомірно, адже вони не були розглянуті на комітеті з питань аграрної та земельної політики", - заявив народний депутат від фракції "Батьківщина" Вадим Івченко.

За його словами, комітет законопроект не розглядав, натомість голова комітету Микола Скольський відправив лист на адресу голови Верховної Ради з проханням включити законопроект до порядку денного. "Але голова комітету - це ще не весь комітет", - обурився нардеп.

Паралельно з цим під стінами парламенту 3 жовтня тривав багатотисячний мітинг аграріїв, які виступають проти поспішного введення ринку землі. Ці два фактори - це занадто явне порушення регламенту і громадський тиск - які змусили парламентарів перенести розгляд законопроекту, забезпечивши його повноцінний розгляд на комітеті та проведення громадських слухань щодо земельного питання.

При цьому урядова команда в кулуарних розмовах не приховує, що єдиний шанс протягнути настільки неоднозначний законопроект - це спертися на рейтинг Володимира Зеленського та комунікувати з умовними 73% населення, які висловлювали йому підтримку. "У програмі президента написано: обіцяю прозорий ринок землі. Йдеться про те, щоб зробити його прозорим. Президент обіцяв це зробити швидко. Так давайте про це говорити, а не про референдум більшовицький, як відібрати у людей землю", - заявив міністр економічного розвитку та сільського господарства Тимофій Милованов.

Є три безперечних переваги і п'ять явних ризиків проведення земельної реформи в Україні в тому варіанті, який сьогодні пропонує уряд.

Переваги

Реалізація права громадян-власників земельних ділянок повноцінно розпоряджатися своєю власністю

На сьогодні близько 5,9 млн осіб володіють 27 млн ​​га сільгоспземлі, яка знаходиться під мораторієм на їх продаж. Переважно це люди похилого та дуже похилого віку. За час дії заборони близько 1 млн власників земельних ділянок померли. "Скасування мораторію на реалізацію землі потрібне для того, щоб людина могла стати її повноправним власником", - сказав міністр економічного розвитку та сільського господарства Тимофій Милованов. За даними різних досліджень, кількість власників паїв, які хочуть їх продати, не перевищує 10-15%. Їх право безумовно потрібно поважати, однак, не створюючи ризик для решти 85% пайовиків та інших учасників земельних відносин.

"Якщо є люди, які не хочуть або не можуть обробляти свій пай, то держава в особі громад має викупити цю землю на першому етапі та передати її фермерам і так далі. Етапність абсолютно необхідна", - запропонував глава Аграрного союзу Геннадій Новіков, додавши, що настрій фермерів "буде погіршуватися", якщо уряд в односторонньому порядку продовжить вирішувати ключове питання для однієї з найважливіших галузей економіки. "Нам здається, що це не зовсім українська влада, якщо вона не хоче захищати українського сільгоспвиробника", - сказав він.

Забезпечення зростання ВВП в діапазоні 1-4% за рахунок угод від купівлі-продажу землі

Прогноз зростання ВВП після введення ринку землі стартує від 1%. За словами Милованова, в наступному році надходження від продажу сільськогосподарської ділянки складуть 1 млрд доларів. Це дуже оптимістична цифра, враховуючи, що вона повинна бути генерована за три місяці, так як ринок повинен бути запущений, згідно з нормами законопроекту, тільки з 1 жовтня 2020 року.

За словами міністра, на першому етапі може бути продано 5% від 42 млн га сільгоспземель, що налічуються в Україні. Цей проданий обсяг складуть як державні, так і приватні землі в пропорції 50:50. В середньому нормативно грошова оцінка землі в Україні становить близько 1000 доларів за гектар. Міністр розраховує, що при реальних угодах вона буде вище.

Залучення в український агросектор профільних інвесторів - носіїв прогресивних технологій, що забезпечують зростання продуктивності

Українське сільське господарство дійсно менш ефективно, ніж європейське. Це стосується як продуктивності в тваринництві, так і врожайності в рослинництві. На порівнянних площах обсягу валового аграрного продукту європейський показник перевищує український в кілька разів. Наприклад, в нинішньому рекордному сезоні врожайність пшениці в Україні перевищила 4,3 тон/га, в той час як середній показник в ЄС не опускається нижче 6 тон/га.

Потенціал для збільшення врожайності в Україні є (деякі експерти називають дворазові показники по готельним культурам), проте в цих прогнозах потрібно враховувати параметр зміни клімату і, зокрема, необхідність відновлення та розширення систем штучного зрошення на Півдні країни.

Ризики

Руйнування існуючої моделі сільського господарства, що забезпечила Україні лідерські позиції на світовому ринку

У тому, що краще - ворог хорошого, ризикують переконатися автори земельної реформи, якщо вона призведе до зниження поточних - та без того завидних - показників українського сільського господарства. Геннадій Новіков нагадує, що на початку 90-х український АПК представляв собою сумне видовище, а багато полів стояли закинутими. "Через 20 років немає жодного клаптика землі, який би не оброблявся", - констатує він.

За підсумками 2018 року агропромисловий комплекс України генерував 15% ВВП та 42% валютних надходжень. За перше півріччя 2019 року експорт продукції аграрного сектора склав $10,3 млрд, що на $1,6 млрд (або на 18,6%) більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Зовнішньоторговельний оборот продукції агропромислового комплексу досяг $13,1 млрд або 25,1% всього зовнішньоторговельного обороту України.

Україна знаходиться на першому місці в світі за обсягами виробництва та експорту соняшникової олії, третя - з постачання ячменю, четверта - по пшениці. "Країна завдяки аграріям трансформувалася в потужного глобального гравця, валове виробництво зросло в 4 рази. Ця галузь на ходу. І комусь хочеться її реформувати?", - говорить Новіков. Перші наслідки підготовки до реформи проявилися в тваринництві: в господарствах масово вирізають поголів'я, щоб акумулювати кошти для покупки землі. За даними Держстату, на 1 вересня поточного року поголів'я великої рогатої худоби скоротилося до 3,67 млн ​​голів (-4,6%), в тому числі корів - до 1,91 млн голів (-4,6%).

Подальше звуження фермерського класу та взагалі присутності українського бізнесу в агросекторі

Урядовий законопроект відкриває опосередковану можливість придбання землі нерезидентами за умови реєстрації юридичної особи в Україні. Купівля землі іноземцями - це червона лінія, яку уряд перетнув, можливо в силу незнання галузі і психотипу умовного українського селянина. Українська модель ринку безпрецедентно ліберальна у порівнянні навіть з сусідніми європейськими країнами, які відкривали свої ринки землі. А з огляду на величезну вагу АПК в національній економіці така ліберальність несе не тільки галузеві, але і макроекономічні ризики. "Де таке в світі було, що ринок відразу відкривали для іноземців", - обурюється Геннадій Новіков.

Ірина Паламар, глава асоціації тваринників, констатує, що законопроект не забезпечує переважний доступ громадян України до покупки сільськогосподарських земель та, не створює преференцій фермерам. Уряд планує направити на здешевлення кредитів для дрібних сільгоспвиробників 4,4 млрд гривень, знизивши ставку до 5-7%.

"Скористатися такою програмою зможуть агропідприємства, що мають відповідну фінансову звітність та відсутність заборгованості по сплаті податків, а відсотки компенсуються після сплати господарством їх в банку. На цю програму підтримки планується виділити 4,4 млрд грн в 2020 році. Цього буде цілком достатньо для задоволення попиту аграріїв в перший рік", - сказав заступник міністра економічного розвитку з питань АПК Тарас Висоцький. Наявність звітності - слабке місце цього доброго наміру, тому що далеко не всім (щоб не сказати більшості) аграріям є, що пред'явити банку.

Таким чином місцеві виробники спочатку опиняться в нерівних умовах з великим іноземним бізнесом, як профільними, так і портфельними інвесторами.

Тетяна Унковська, співзасновник та директор GROWFORD Institute зазначає, що світ накопичив величезні обсяги гарячих грошей та переживає так звану кризу фінансісазаціі (відрив фінансового сектора від реальної економіки). За 2018 рік глобальний ВВП склав 85 трильйонів доларів, а обсяг капіталізації ринку деривативів досяг 1300 трильйонів доларів. "Це гарячі гроші, власники яких в масштабах планети шукають швидкий прибуток, - говорить Унковська. - Цей формат дуже небезпечний для таких країн як Україна, зі слабкими правовими та фінансовими інститутами".

Посилення переорієнтації українського АПК на високомаржинальні технічні культури, в перспективі - ГМО

Уряд намагається "продати" аграрній спільноті іноземного інвестора як носія високої культури бізнесу та потенційного виробника продукції з високою доданою вартістю.

Однак історія роботи транснаціоналів в Україні спростовує як мінімум другу частину цієї тези. "В Україні працюють транснаціональні компанії, які мають в розпорядженні величезний капітал - і де ця додана вартість? Що побудовано крім елеваторів, що виробляється крім сировини на експорт? - риторично запитує Геннадій Новіков. - Чому ми думаємо, що після покупки землі буде по- іншому? Зараз хоч якийсь важіль впливу є - договір оренди, який можна розірвати".

Тетяна Унковська переконана, що, з огляду на глобальні макроекономічні тенденції, зараз - не найкращий час для відкритого продажу землі. "І не кожна іноземна інвестиція - це добре для місцевого населення", - говорить вона.

Транснаціональні корпорації, які оперують на ринку commodities, налаштовані на максимізацію ефективності виробництва. Тому наступним кроком після отримання ними контролю над великими масивами сільгоспземлі буде лобіювання дозволу на виробництво ГМ-культур.

Зростання прихованого безробіття в сільській місцевості, відтік молодого населення, вимирання сіл

Урядовий законопроект не вводить механізмів контролю за використанням землі: в теорії, покупець може залишити її необробленою. Спекулятивний капітал, який купує ділянки для перепродажу, навряд чи буде зацікавлений нести витрати на обробку ділянок. З огляду на мінімальне податкове навантаження на землю в Україні, дешевше буде залишити її під парами. Це автоматично знизить попит на робочу силу - жителів сіл, і посилить тенденції трудової міграції. Також до скорочення зайнятості на селі приведе і перехід АПК на вирощування технічних культур на шкоду трудомістким нішевим, якими зараз в основному займаються фермери.

За даними Держстату, в сільській місцевості безробіття і зараз вище, ніж в середньому по країні: за підсумками 2018 року рівень безробіття в Україні становить 8,6%, або 1,5 млн осіб. У сільській місцевості цей показник досягає 9,6%.

Геополітичні ризики в зв'язку з продажем землі в прикордонних регіонах особам з подвійним громадянством

Цей ризик не пов'язаний безпосередньо з сільським господарством, але реалізується через можливість придбання сільськогосподарської ділянки громадянами України, які в тому числі мають подвійне громадянство. Офіційних даних, скільки саме паспортів інших країн на руках у українців, у держорганів немає. Оціночно, одна тільки Угорщина, яка проводила активну політику з надання громадянства жителям прикордонних регіонів, видала близько 100 тисяч одиниць. Кримінальної відповідальності за подвійне громадянство в Україні не передбачено, але на практиці це може вилитися в придбання такими громадянами великих площ землі в прикордонних регіонах та теоретично відкриє можливість для розгойдування сепаратистських настроїв.