Трейдингова діяльність стає менш вигідною

Головна проблема полягає, перш за все, в тому, що в Україні агрологістика дорожча, ніж в країнах ЄС і США. Так, зернова логістика у Франції і Німеччині на 30-40% дешевше, ніж в Україні. Однією зі складових агрологістики є портові збори, які необґрунтовано завищені в Україні: вдвічі вище в порівнянні з країнами Євросоюзу та іншими державами, які мають вихід до Чорноморського басейну.

Таку думку висловила головний радник з юридичних питань і зв'язків з державними органами компанії «Бунге Україна» , експерт комітету з питань агропромислового комплексу Американської торгової палати в Україні Ольга Копійка, пише propozitsiya.com з посиланням на latifundist.com.

Експерт додала, що дисбаланс в розмірі портових зборів існує також і всередині країни. Наприклад, вартість заходу судна в Миколаївський порт становить $ 250 тис. для судна класу Panamaх, в Одесу та Іллічівськ - $ 125 тис., в порт «Південний» - $ 170 тис. "Таким чином, Миколаївський морський порт є найдорожчим в світі завдяки всім відомому канального збору. Такий диспаритет між морськими портами України говорить про те, що відсутня збалансованість в державному регулюванні портових зборів", - зазначає О. Копійка.

При цьому вона пояснила, що для судновласника, в кінцевому підсумку, все одно, скільки буде коштувати суднозахід в той чи інший порт. Він відправить корабель туди, де є вантаж. Всі витрати з логістики перекладаються на експортера (власника вантажу), який є сполучною ланкою між глобальними ринками та українськими фермерами. "Таким чином, ведення трейдингової діяльності стає все менш і менш вигідним, тому що маржинальність падає", - робить висновок радник.

Єдиним виходом, на думку О. Копійки, стає робота за рахунок великих обсягів вантажопотоку. Але якщо трапляється якийсь збій, як нинішні проблеми в роботі залізничної інфраструктури, то діяльність стає нецікавою, в даному випадку, можна говорити про виникнення збитків, причому, досить великих. "У таких випадках (проблеми із залізницею), необхідно негайне державне втручання з метою недопущення виникнення репутаційних ризиків для України. Вони можуть спричинити колосальний зворотний ефект: зниження конкурентоспроможності українського зерна і олійних на глобальних ринках, скорочення надходжень валютної виручки в країну. Держава повинна виконувати роль регулятора", - говорить вона.

Експерт підкреслила: бізнес наполягає не на простому зниженні ставок портових зборів, а на приведенні їх до конкурентного рівня. На даний момент Міністерство інфраструктури за допомогою Світового банку (WB) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) розробляє нову методику розрахунку портових зборів. "Будемо сподіватися, що в 2017 році будуть запропоновані нові, економічно обґрунтовані ставки портових зборів, що призведе до зростання вантажопотоку. Для держави це означає додатковий дохід, так як збільшення вантажопотоку, тягне збільшення прибутку держави від портових зборів", - сказала О. Копійка.