Третя міжнародна конференція “Менеджмент’2008”

З 15 по 17 грудня 2008 року в корпорації “Агро-Союз” відбулася Третя міжнародна конференція “Менеджмент’2008”. Її гаслом стали слова одного із засновників сучасного менеджменту Пітера Друкера: “На 80% розвиток будь-якої країни залежить не від її природних ресурсів, не від географічного положення й не від якості робочої сили, а від якості управління”.

Традиційно презентації на конференції з менеджменту умовно поділяють на дві частини: теоретичну, тобто, яким має бути сучасний менеджмент з погляду науки, та прикладну — яким чином положення теорії реалізовано в “Агро-Союзі”. Треба сказати, що “Агро-Союз” не є якоюсь застійною організацією. “Агро-Союз” — це компанія, яка, спираючись на найпередовіший досвід і знання в галузі менеджменту, творчо їх реалізовує. А досягши результатів, вона готова ділитися ними з усіма бажаючими. Водночас “Агро-Союз” наголошує, що підхід до управління в кожній компанії має бути індивідуальним. Або, як висловився директор корпорації “Агро-Союз” Володимир Хорішко: “Думати глобально, а діяти конкретно”.
З розвитком організації управління в корпорації “Агро-Союз” щороку на конференціях з менеджменту розглядають важливі питання на дедалі глибшому рівні.
Основною темою конференції “Менеджмент’2008” було питання системного мислення. Для доповіді, що таке системне мислення й чому воно стає дедалі важливішим, корпорація “Агро-Союз” запросила наукового співробітника з дослідження проблем складних систем в інституті Санта-Фе (США) Дерека Кабрера.
Системне мислення — це напрям методології дослідження, в основі якого лежить розгляд об’єкта як цілісної множини елементів у сукупності відносин і зв’язків між ними, тобто розгляд об’єкта як системи. При цьому системне мислення є не стільки методом розв’язання завдань, скільки методом їхньої постановки.
Основні методи системного мислення: виявлення елементів, що утворюють дану систему; з’ясування внутрішніх зв’язків і залежностей між елементами системи й одержання уявлення про внутрішню організацію (будову) об’єкта; виявлення функцій, для виконання яких створені й існують відповідні об’єкти; визначення цілей дослідження, їхнього взаємного зв’язування між собою; виявлення ресурсів, потрібних для розв’язання тієї або іншої проблеми; визначення сукупності якісних властивостей системи, що забезпечують її цілісність і особливість; виявлення зовнішніх зв’язків даного об’єкта з іншими, тобто його зв’язків із навколишнім середовищем; з’ясування умов у часі виникнення об’єкта: пройдені ним етапи, сучасний стан, а також можливі перспективи розвитку.
Такий підхід універсальний для вивчення будь-яких явищ у природі та суспільстві й цілком придатний для його використання в організації управління.
(Між нами кажучи, все це людство знало тисячоліття тому. Наука ця називалася діалектикою. Стислий її виклад можна знайти у відомій “святій трійці” індійської філософії: Брама-творець, Вішну-охоронець, Шива-руйнівник, які насправді є лише одночасно наявними аспектами єдиного божества. Ми ж про діалектику знаємо з трьох законів, сформульованих Енгельсом, які він запозичив у Гегеля, а той, своєю чергою, у Платона, що вчив їх у Єгипті, тощо).
Але досить філософії — ми ж бо розглядаємо сучасний менеджмент.
Застосування системного мислення в управлінні розкрив у своїй доповіді директор корпорації “Агро-Союз” Володимир Хорішко. Розповів він також про загальні підходи до побудови управління бізнесом.
І, безумовно, родзинкою конференції “Менеджмент-2008” стала презентація керівника напряму експертно-консультативної ради при голові Державної Думи РФ Андрія Тисленка “Практика корпоративного управління в умовах кризи”. Ця презентація є такою блискучою, що ми її вирішили подати окремою статтею.
Ну а у відповідях на запитання аудиторії Андрій Тисленко дав кілька конкретних рекомендацій щодо виживання аграрного бізнесу в 2009 році. Ось кілька з них:
nзробити вибір: сіяти, економлячи на агротехнологіях, чи не сіяти, а наявні кошти спрямувати на закупівлю продукції у тих виробників, що банкрутуватимуть;
nнакреслити І, ІІ й ІІІ хвилі звільнень персоналу;
nакумулювати кошти;
nзалучати кошти, в кого тільки можливо;
nгривню негайно конвертувати у валюту.
На закінчення хочу навести вислів одного із творців сучасної науки, францисканського монаха Роджера Бейкона: “Знання — це сила”. Корпорація “Агро-Союз” жадібно збагачується знаннями, осмислює їх, упроваджує в практику і, що найголовніше, охоче ділиться ними, не приховуючи своїх помилок і прорахунків у процесі поступового руху вперед. Прослухавши доповіді вже на двох конференціях з менеджменту в “Агро-Союзі”, я закликаю всіх керівників вітчизняних підприємств АПК обов’язково ознайомитися з досягненнями корпорації “Агро-Союз” у побудові системи сучасного менеджменту й стати учасниками майбутньої конференції.