Тренди європейського пивного ринку

Кеес т'Харт відомий як СЕО пивоварної групи Carlsberg. Голова всієї групи Carlsberg виділив 2-3 тренди, характерні для Європейського пивного ринку, повідомляє delo.ua 

Кеес т'Харт зазначив, що європейський ринок пива, загалом-то, досить рівний.

Посилаючись на свій досвід роботи в FMCG компаніях, він розповів, що в сегменті продуктів харчування все більше уваги приділяють private label, тобто власним торговим маркам роздрібних мереж, які “забирають” частину ринку у великих брендів виробників.

Також він зазначив, що в натуральному вираженні пивний ринок розширюється завдяки трьом категоріям продукції — крафтовому пива, безалкогольному пиву та спеціалізованої продукції. За його словами, ці тренди найбільш чітко простежуються на ринках Західної Європи і США, поширюючись також на ринках Східної Європи.

Кеес т'к. Харт повідомив, що представники групи схвалюють зростання інтересу до крафтовому і спеціальним пива. Це позитивна тенденція для всіх пивоварних компаній, в тому числі і для Carlsberg. Прогнозують, що спільні світові обсяги виробництва крафтового і спеціального пива будуть щорічно збільшуватися на 15%. До того ж, таке пиво набагато прибутковіше масових видів напою.

Кеес т'Харт назвав марки крафтового пива: Jacobsen, Brooklyn, Grimbergen. На українському ринку представлений бренд компанії Robert Doms.

Ще однією перспективною категорією Кеес т'Харт назвав безалкогольне пиво. Він зазначив, що споживачі, особливо - молодь, шукають менш шкідливі для здоров'я альтернативи. Згідно зі статистикою, кожен четвертий молодий чоловік у віці від 16 до 30 років стверджує, що не вживає алкоголь. Для порівняння, у віковій групі старше 60 років подібне стверджує лише кожен сьомий. Компанія-виробник пропонує дорослий продукт з усіма потрібними атрибутами — пляшкою, піною, але без алкоголю.

Також з експертом було обговорено питання про те, чи можливий експорт українських пивних брендів на європейські ринки.

Кеес т'Харт назвав українські пивні бренди "архетипними", тобто зрозумілими для місцевих споживачів. За його словами, ця особливість характерна не тільки для України — те ж саме, наприклад, характерно і для Норвегії. У таких умовах складно експортувати бренди на інші ринки. Тому на кожному ринку компанія прагне до досягнення балансу — мати локальні та міжнародні бренди.