ТОП-10 питань про стан аграрної галузі України, — відповідає експерт. Продовження

У стратегії розвитку аграрної політики найбільшої сільськогосподарської країни Європи — України — зараз дуже багато складних питань і проблем. Тому УНН поставив члену аграрного комітету, народному депутату Вадиму Івченку 10 важливих питань про сучасний стан, перспективи та проблеми аграрної галузі України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНН.

6. Як підвищити продуктивність українського фермера?
Перший спосіб: ми податково стимулюємо тих, хто робить переробку. Друге: ми стимулюємо фізичних осіб — сімейних фермерів — інноваціями і безповоротними коштами, щоб вони не руками доїли корів, а доїльними апаратами, щоб вони не у банках у льохах зберігали видоєне молоко, а в спеціальних ємностях із холодильним обладнанням. Третє: ми підтримуємо тваринників, бо це робочі місця і живий органічний продукт для України — м’ясо, молоко, сири тощо.

Ми підтримуємо всі нішеві культури. І все більше закручуємо гайки зерновикам, або створюємо умови, щоб вони хоча б частково переробляли зерно в Україні, як це зробили в Туреччині та Єгипті. Там зерно приходить, і прямо в аеропортах перемелюється в борошно та продається. Якщо такі умови будуть створені, то ми поступово будемо змінювати і вектор нашої аграрної політики.

7. Як можна протистояти забрудненню українських земель і використанню пестицидів?
Контроль. Тільки контроль і якомога менше пестицидів, що ввозяться без реєстрації в Україну. Спочатку приїхати, зареєструвати, а потім завозити партіями.

8. Чому в Україні не існує спадкового фермерства, як у європейських країнах?
Скільки людей може заплатити за 200 гектар 10 мільйонів? Це 400 тисяч доларів! Люди у нас без квартир сидять, а це великі кошти, щоб купити 200 гектар. Ті хто купуватиме — або багаті українці (і це не прості селяни), або мають можливість залучити «дешеві» кредити з-за кордону, або це агрохолдинги, які заробляють колосальні кошти просто вкладаючи, чи корупціонери тощо. Тому земля і не достається фермерам.

Тому сама аграрна політика має зовсім по-іншому будуватися, і земля має переходити до тих, хто ризикує: хто приїжджає в село, купляє господарський двір, комбайн, трактор, бере кредити. Вони не мають бути батраками корпорацій.

Треба зовсім інший ринок, як у Франції, де земля іде від аграрія до аграрія. Якщо діти вже не живуть у селі, хочуть продати господарство — вони передають цю землю (є законодавчі механізми) іншому аграрію або молодій людині, яка тільки починає будувати бізнес у селі. Земля там належить лише тим, хто на ній працює. І це справедливо. А не корпораціям, які через портфельні інвестиції мають як закордонних інвесторів, так і людей без громадянства чи українців, які ніколи в Україні не жили.

9. Як фермерство впливає на розвиток сільської місцевості?
Чим більше людей зайняті — тим більше їх лишається в селі. Якщо 30-50 людей зайняті, і ще 30-40 будуть, скажімо, на сезонних роботах, то це 100 людей і 50 домів, які будуть жити на певній території, будувати дороги, сплачувати податки. 

Але якщо навколо села землю скупить агрохолдинг — йому вже село не потрібно. Я так бачу, у нас поступово села будуть зникати. А там, де немає інфраструктури, там і земля дешевша: просто поле. Комбайни можуть у майбутньому ходити від Карпат до Дніпра. Це — неправильний підхід.

10. Як ви бачите ефективну роботу Уряду в сфері аграрної політики?
Найкращий уряд, який би займався розвитком аграрного сектору — це був би уряд зрозумілого прем’єр-міністра, який веде зрозумілу політику щодо всіх форм господарювання в Україні. Починаючи від великих експортерів, закінчуючи маленькими сімейними фермерами.
Все-таки потрібно зупинити на певний час холдингізацію шляхом правильного вектору і направленості роботи аграрного міністерства.