ТОП-10 питань про стан аграрної галузі України, — відповідає експерт

У стратегії розвитку аграрної політики найбільшої сільськогосподарської країни Європи — України — зараз дуже багато складних питань і проблем. Тому УНН поставив члену аграрного комітету, народному депутату VIII та IX скликань Верховної Ради України Вадиму Івченку 10 важливих питань про сучасний стан, перспективи та проблеми аграрної галузі України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНН.

1. Чому Міністерство аграрної політики так повільно відновлюється?
В уряді відсутня підтримка міністра Романа Лещенка що стосується відновлення АПК, адже ліквідація Мінагрополітики відбувалась ще перед попереднім урядом, а прем’єр та міністри вже сьогоднішнього мають певні зобов’язання. Тут чітко простежується, що міністри працюють на себе і тримають свої відомства для себе.

2. Навіщо державі витрачати гроші на підтримку маленького фермера, якщо великі агрокорпорації дадуть швидкі й великі інвестиції?
Скажіть, будь-ласка, чи великі корпорації зможуть створити (у нас сьогодні 4 млн одноосібних господарств) 4 млн робочих місць? Одна корпорація обробляє понад мільйон гектарів, десять-двадцять таких корпорацій — ось вам 30 мільйонів цих гектарів. А це майже вся рілля України. А вони ніколи не створять багато робочих місць.

Одноосібні ж господарства створюватимуть сімейні ферми. Мільйон сімейних ферм — і у кожному селі — де 200-300-800 людей, 30 людей займалися б сімейним фермерством. 30 помножте на 20 гектарів — це 6 млн, а 30 помножте на 100 гектарів — це 30 млн. А у нас всього 32 млн гектарів землі ріллі! Що це означає? Якщо б половина землі була у сімейних фермерів, то у нас агрохолдингами в Україні й не пахло б. Це було б мільйон робочих місць. Мова тільки про сімейне фермерство, а якщо додати сезонних робітників — це колосальна кількість робочих місць і податків з доходів фізичних осіб.
Весь світ робить ставку не на корпорації, як це було в Аргентині і в Бразилії, а на сімейне фермерство і фермерські господарства малого та середнього типу. Так потрібно будувати і українську аграрну політику.

3. Чи входить аграрна галузь в ТОП-3 пріоритетних для теперішнього Уряду?
Ні! Вони в цьому Уряді не хотіли створити Міністерство аграрної політики, був тиск і на асоціації, на депутатів опозиції. Я особисто декілька разів виступав і говорив Президенту про те, що не припустимо, щоб в аграрній країні не було міністерства, яке б просувало нашу аграрну продукцію, створювало тут умови для переробки та органічного виробництва. У нас є все для цього, щоб ми годували, як продовольчій магазин, світ. Таким чином ПДВ залишався б у країні, створювались би робочі місця. Це зовсім інше наповнення бюджету, інше ставлення до аграрного сектору. На жаль, прем’єр-міністру Шмигалю Міністерство аграрної політики не потрібно, воно йому нав’язане.

4. Чи прийдуть в Україну інвестори з відкриттям ринку землі влітку?
Ні, це бутафорія. Фактично вся земля сьогодні в Україні в оренді. Середній орендний період — 12-15 років. Тобто, ви купуєте землю і повинні чекати, поки зможете її обробити. Чи то китайський інвестор, чи то американський, чи то німецький, чи то українець купить землю і чекатиме 15 років? Тепер стоїть питання: а хто ж прийде в цьому проміжку часу і купить? Той, хто зможе чекати ці 15 років або той, хто зараз обробляє цю землю.

Тому поки у нас середня тривалість оренди 10-12 років, нормальної європейської ціни на землю не буде. Отже й інвестицій у підсумку не буде. Будуть інвестиції лише в корпорації, які візьмуть портфельні інвестиції задля того, щоб дешеве скупити землю. Держава і люди від цього нічого не отримають. Корпорації ж скуплять землі та будуть проводити таку аграрну політику, яку захочуть: «що хочу, те і вирощую, і ніхто в цій країні мені не буде вказувати».

5. Чи очікує Україну й надалі доля сировинного аграрного придатку для Європи?
Я думаю, на жаль, так. Сьогодні аграрна політика направлена на спробу нагодувати весь світ зерном. І ми не ведемо політику, щоб годувати весь світ своїми продуктами харчування. 

Тому з такою політикою у нас створюється все більша агрохолдингізація України, все більше вирощується зерна, але при цьому в нас не зростають методи переробки зерна, нічого не робиться, щоб дати підтримку «органікам», щоб робили готові продукті в Україні. Тому Україна так і буде залишатися сировинним придатком.

Далі буде…