Тарас Висоцький: Бджільництво має перейти на нові правила гри вищого рівня

Злагоджені та координовані дії пасічників і аграріїв за останні роки мінімізували випадки потрави бджіл, забезпечуючи сталий розвиток бджільництва та підвищення врожайності. 

Про це в інтерв’ю AgroPortal.ua зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, надалі потрібно переходити на новий рівень зобов’язань і фермерам, і пасічникам. Мова йде про оновлення законодавства.

«Потрібно врахувати два основні моменти: чітка система комунікацій і чітка, неухильна система покарань у разі порушень. Інші моменти, такі як племінна справа, еволюція об’єднань пасічників, оновлення нормативної технології, регуляція наукової діяльності тощо є допоміжними речами, які не менш важливі й теж сприятимуть ефективному розвитку галузі», — додає Тарас Висоцький.

При цьому перший заступник аграрного міністра констатує, що у відомстві провели ряд заходів з мінімізацією ризиків використання аграріями фальсифікатів, чи підробок ЗЗР, які несуть ризики потрави комах-запилювачів.

«Більшість агровиробників уже порахували і зрозуміли, що використання новітніх технологій насамперед вигідне для них і з погляду кінцевої собівартості вирощеної продукції, і з погляду її реалізації. Окрім цього, використання оригінальних ЗЗР — це також і мінімізація соціально-суспільних ризиків для агровиробника», — каже він.

Відповідаючи на уточнююче запитання, на скільки відсотків відбувається збільшення врожайності за запилення бджолами, Тарас Висоцький зазначає, що на врожайність впливають різні фактори протягом сезону. 

«Якщо ж виділити з реальних кейсів, які ми бачили на практиці, то запилення бджолами давало плюс у діапазоні від 10 до 20% на соняшнику, ріпаку, гречці», — додає чиновник.

У свою чергу власник ФГ «Широкоступ» (Київська область) Олександр Широкоступ констатує, що середня врожайність насіння люцерни в Україні близько 1,5 ц/га, а поля, які розташовані біля мікрозаказаників дають 10 і більше центнерів. 

«Протягом кількох років ми у співпраці з компанією «Сингента» реалізуємо проєкт з функціонування мікрозаказника для диких комах-запилювачів та ентомофагів. Витрати — мінімальні. Врожайність зростає в рази. На наші поля пасічники також привозять до 2000 вуликів. Жодних нарікань ніколи не було. Навпаки, маємо стабільні домовленості», — каже фермер.

У компанії «Сингента» додають, що організували курс про роль комах-запилювачів для підвищення врожайності.

«Тут йдеться не лише про бджіл, а й про інших запилювачів, а також про створення належних умов для них, створення мікрозаказників, мінімізацію розораності земель, щоб запилювачі мали кормову базу не лише в період цвітіння основних агрокультур», — зазначає керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні Олександр Зозуля.

За його словами, представники компанії також і аграріям, і пасічникам доносять інформацію, що їхня діяльність взаємопов’язана та взаємозалежна.

«Зокрема, що аграрії мають суворо дотримуватися норм, які викладені в нормативах із внесення пестицидів. Основні — це не проводити обприскування в період цвітіння та в період масового льоту комах. З іншого боку, доносимо і до бджолярів, що потрібно виконувати рекомендації, зокрема, коли їх попереджають про проведення агрохімічних робіт, то пасіки на кілька днів потрібно закрити із запасом підкормки. Це прості правила дотримання регламенту, які допомагають уникнути отруєння бджіл», — резюмує експерт.