Танос Арванітіс: “Експортні обмеження в перспективі можуть справити негативний ефект на економіку”

Глава місії МВФ в Україні Танос Арванітіс вказав на причини, які не дали змоги Україні одержати черговий транш кредиту за програмою stand-by. Зокрема, він пояснив, чому, на думку Фонду, так важливо прийняти пенсійну реформу. Уже багато років наш уряд піклувався про свій імідж і не займався проблемою дефіциту Пенсійного фонду. Як наслідок, ситуація тут склалася така, що не за горами той день, коли держава може постати перед фактом, що нема чим виплачувати пенсії. Ми також поцікавилися, як у МВФ оцінюють ситуацію на зерновому ринку України і які користь та шкода країні можуть бути від експортних обмежень.

У Таноса Арванітіса в руках є потужні важелі впливу на український уряд: щоб одержати черговий транш МВФ, наш уряд має ділом довести прихильність курсу економічних реформ, а також відмовитися від непрозорих методів регулювання ринку. Не вдасться переконати главу місії, що всі умови меморандуму виконують: директорат Фонду надання чергового траншу точно не схвалить. І тоді коштів світової громадськості за програмою stand-by (усього 15,2 млрд дол., з яких Україна вже одержала 3,5 млрд) нашому урядові не бачити.

З-поміж питань, пов'язаних із МВФ, українців, мабуть, найбільше цікавить, з якої причини було відкладено надання Україні третього траншу кредиту, на який очікували в березні?
- Під час лютневої місії ми ще раз обговорили з урядом питання національної фінансової та економічної політики. Ми прийшли до згоди, що приведення дефіциту Держбюджету й НАК "Нафтогаз", обсягів державного боргу до прийнятніших рівнів, а також оздоровлення банківської системи й надалі відіграватимуть ключову роль у забезпеченні підвищення довіри, допомоги в зниженні процентних ставок, у залученні інвестицій, підтримці економічного зростання й створенні нових робочих місць. Під час цих дискусій ми визначилися із пріоритетними заходами для завершення другого перегляду умов за програмою stand-by (програму розділено на етапи, після кожного з яких підбиватимуть підсумки, і тільки після позитивної оцінки МВФ поточного етапу можливе надання чергового траншу кредиту. - Ред.). Ми визначили чотири головні напрями: пенсійна реформа, підвищення цін на газ (для населення. - Ред.) і опалення, гарантії стримування дефіциту Держбюджету на цільовому рівні 3,5% в 2011 році, а також законодавство, пов'язане з придбанням НБУ зобов'язань, випущених для рекапіталізації банків. Деякі зрушення вже є, але уряд України дав зрозуміти, що йому потрібно більше часу для реалізації всіх заходів.
Тобто без реформування пенсійної системи кредитування, швидше за все, не відновиться?
- Пенсійна реформа - одна з головних уже досить довго. Ми обговорюємо її два або три роки. За цей час Україна одержала значну допомогу від МВФ, Світового банку й інших міжнародних організацій.
За нинішньої системи в бюджеті Пенсійного фонду є великий дефіцит. Торік бюджетні трансферти й позики на покриття різниці між надходженнями в Пенсійний фонд і виплатами нинішнім пенсіонерам наблизилися до 7% ВВП (72 млрд грн). Це великі втрати для бюджету. Зважаючи на те, що люди виходять на пенсію рано, а народжуваність у країні низька, без реформ слід очікувати подальшого погіршення фінансових показників Пенсійного фонду.
Водночас ставки податків і зборів фонду оплати праці й відрахування, й зарплат дуже високі, а сам розмір пенсії, якщо порівнювати її із заробітною платою, дуже низький. Треба зрозуміти: якщо не буде вжито ніяких заходів, Пенсійний фонд ніколи не зможе забезпечити виплати пенсіонерам, кількість яких зростає. Тому дуже важливо змінити структуру пенсійної системи. Люди мають відчувати, що вони захищені і в майбутньому їм виплачуватимуть пенсії. Саме тому реформа потрібна Україні незалежно від програми Фонду.

Як ви оцінюєте урядовий законопроект?
- Ми підтримуємо той варіант, що був поданий у Верховну Раду в грудні, і очікуємо, що цей план буде схвалено.

Що, зокрема, означає підвищення пенсійного віку для жінок...
- Це цілком логічно: тривалість життя зростає. Я розумію, це дуже непросте рішення, причому цей перехід треба здійснювати дуже поступово: нарощувати на 6 місяців щороку протягом десятирічного періоду. І навіть після цього пенсійний вік в Україні буде одним з найнижчих в Європі.
Ми впевнені, якщо реформу буде проведено, показники Пенсійного фонду поліпшаться, й уряд зможе підвищити пенсії в майбутньому.

Як ви оцінюєте вже проведені реформи, зокрема податкову, та й загалом сам пакет президентських реформ?
- Програмою Президента взято правильний курс на реформування економіки. Однак для того, щоб Україна змогла повніше реалізувати свій потенціал, темп реформ потрібно нарощувати. Багато чого ще треба зробити для того, щоб створити базу для сильної економіки, стійкішої до внутрішніх і зовнішніх потрясінь. Треба зміцнити фінансові інститути й поліпшити умови для економічного зростання. Думаю, всі погодяться з тим, що саме це ми хочемо бачити в Україні.
Що стосується податків, то в цій сфері важливо й далі поліпшувати податкову систему способом зниження навантаження на платника податків з одночасним розширенням бази оподатковування. Разом з тим, слід поліпшувати якість податкового адміністрування, для того щоб воно сприяло справедливому й прозорому забезпеченню дисциплінованої сплати податків.
Потрібно постійно докладати зусиль для досягнення ключових цілей - і що швидше, то краще. Найчастіше країни мають не так багато часу для успішного просування реформ. Нині найбільш сприятливий момент для України, щоб реструктуризувати економіку, закласти фундамент процвітання на роки вперед.
Ми вважаємо, що Україна має величезний потенціал. Дуже важливо, щоб Україна сама вдалася до рішучих заходів задля реалізації реформ і ефективної політики.

Наприкінці лютого МВФ спільно із Світовим банком і МБРР надіслали листа українському уряду в зв'язку із ситуацією, що склалася на зерновому ринку. Йшлося про проект закону, відповідно до якого фактично пропонувалося націоналізувати експортний ринок. Прийняття цього законопроекту означало б витиснення з ринку більшості компаній-експортерів - як міжнародних, так і національних... Яка ситуація на сьогодні? Ви обговорювали цю проблему з нашим урядом?
- Ми вважаємо, що сільськогосподарський сектор в Україні має величезний потенціал. Це той сектор, де Україна має переваги порівняно з багатьма іншими країнами, однак відчуває потребу в залученні інвестицій. Уряду потрібно докласти значних зусиль, щоб зберегти сприятливий інвестиційний клімат, підтримувати здорову конкуренцію, а також провести структурні поліпшення, для того щоб країна могла постачати більше продуктів харчування як на внутрішній, так і на світовий ринок. Це важливий напрям, і уряду слід уважно поставитися до реформування сільськогосподарського сектору. Ми заохочуємо співробітництво українського уряду з організаціями, які є експертами в цій галузі, зокрема із Світовим банком, і хочемо бути впевнені, що компанії, які працюють на цьому ринку, зможуть розвиватися й експортувати.

Можливо, наш уряд вважає, що експортувати можна й без іноземних компаній...
- Іноземні компанії, серед них і зернотрейдери, є важливим елементом ринку. Вони останніми роками інвестували значні кошти і, що важливіше, привнесли нові стандарти поведінки й вибудували взаємовигідні відносини із зовнішніми покупцями й внутрішніми продавцями, які дуже важливі для експортної орієнтації країни. Думаю, що цю систему варто зберегти й удосконалити, а не міняти драматичним чином.

А як Фонд взагалі ставиться до експортних обмежень, таких як квоти й мита. Що для Держбюджету України й економіки в цілому може означати введення мита на зернові в близькостроковій і довгостроковій перспективі?
- Урожай минулого року в Україні був гіршим, ніж очікували; для пом'якшення тиску в напрямі підвищення цін на продукти харчування було введено експортні квоти. Проте міжнародний досвід свідчить: такі обмеження можуть лише тимчасово відмежувати внутрішній ринок продуктів харчування від зміни світових цін. До того ж, вони можуть мати "довгограючий" негативний ефект для економіки. Вони створюють негативний стимул для інвестицій, підривають діловий клімат і гальмують майбутнє виробництво. Крім того, складно забезпечити прозоре адміністрування квот, їхнє існування призводить до втрати ефективності й проблем із корпоративним керуванням. Саме тому ми підтримуємо скасування будь-яких обмежень і запровадження заходів, спрямованих на стабільне поліпшення ситуації в сільському господарстві, а отже, й на підвищення доходів фермерів за одночасного зниження цін для споживачів.

І з цим важко не погодитися. Вже є якась визначеність щодо того, коли можна чекати візиту місії МВФ до України?
Конкретної дати ще немає. Представництво МВФ у Києві оголосить строки прибуття місії, коли це буде узгоджено з українською владою.

Бесіду вела
Марина Моісеєва
Фото
Майкла Спілотро, МВФ