Ситуація на вітчизняному агрохімічному ринку дещо тривожна

Ситуацiя на вiтчизняному агрохiмiчному ринку дещо тривожна 6 березня цього року вiдбулося засiдання Ради Української асоцiацiї захисту рослин, на порядок денний якого було винесено кiлька важливих питань. Найпершим було розглянуто стан справ iз забезпеченням сiльськогосподарських товаровиробникiв засобами захисту рослин. Тут ситуацiя видається дуже тривожною. Згiдно з даними УАЗР навiть мiнiмальна потреба у засобах захисту рослин може бути незабезпеченою: на 28 лютого з мiнiмально необхiдних пестицидiв (на суму 228 млн дол.) у наявностi розмитненими на територiї України було лише на 11 млн дол., причому в господарствах - менше ніж на 3 млн дол. УАЗР прогнозує iмпорт пестицидiв ще на суму 70 млн дол., проте коли це ще буде i скiльки буде взагалi, сказати важко. Та й, крiм того, за пестициди бажано платити наперед. Грошей у господарств - катма, необхiдно звертатися по позики до банкiв, а одержання кредиту - не день i не два. З iншого боку, виявляється, що у банкiв грошей може взагалi не вистачити: вони вже видали кредитiв десь на 800 млн гривень. Та й не одними пестицидами живе сiльське господарство. Добра звiстка для рiзних комах, корисних i некорисних: практично всi наявнi пестициди розрахованi на боротьбу iз бур`янами. До речi, окрiм зерна, цього року й площi пiд буряком знову планується розширити у 1,5 раза порiвняно з минулорiчними - до 1,2 млн га. Довгоносики, здається, вже готуються до бенкету. Непогано почуватимуть себе також спори рiзних грибiв. Але якби ж то тiльки бракувало рiзних там iнсектицидiв i фунгiцидiв. За даними УАЗР, забезпеченiсть сiльгосптоваровиробникiв мiнеральними добривами в середньому становить 15%, а весна, як завжди, пiдкралася пiдступно, так би мовити, незвана весна є гiршою за татарина. Можливо, в когось майне думка: "заграниця" нам допоможе. "Заграниця" вже "надопомагалася" нам настiльки, що напевне, не дочекається будь-якої подяки. Хоча за рiк заборгованiсть iноземним хiмiчним компанiям скоротилася на 30 млн дол. (з 201,4 до 173,9 млн дол.), проте значна частина цього скорочення припадає на списання деякими компанiями певних сум боргiв як безнадiйних. На засiданнi Асоцiацiї також було придiлено увагу заявi мiнiстра аграрної полiтики Iвана Кириленка на конференцiї з питань АПК у Харкiвськiй областi 22 лютого 2001 року щодо зниження ринкових цiн на засоби захисту рослин на 50-70%. Сiльгосптоваровиробники, окриленi подiбною турботою Мiнагрополiтики, почали штурмувати офiси iноземних компанiй i дистрибуторiв: "дайош" скорочення цiни у 2-3 рази! Аж виявляється, що, за даними Головної державної iнспекцiї захисту рослин Мiнагрополiтики, яка погоджує контракти на ввезення в Україну iмпортних препаратiв, контрактна цiна майже не змiнилася: якщо на однi препарати цiна справді зменшилася вiд 2 до 39%, то на iншi зросла на 7-32%. Найбiльше зниження цiни вiдбулося на препарати, у яких у цьому роцi вибiгає термiн використання. З iншого боку, цiна зросла на найновiшi сучаснi препарати. (водночас iноземнi компанiї та дистрибутори виявилися прикро враженими оприлюдненням Мiнагрополiтики iнформацiї, яка становить комерцiйну таємницю). Дещо прояснюють ситуацiю з несподiваною заявою мiнiстра данi про те, що собiвартiсть виробництва пестицидiв (тих, виробництво яких вдалося налагодити) є меншою вiд собiвартостi iноземних аналогiв на 50-70%. Проте, на превеликий жаль, вiтчизнянi заводи не зможуть поки що порадувати нас: не всi вiтчизнянi препарати, якi так украй необхiднi сiльгосптоваровиробникам, пройшли повну реєстрацiю, а тому й обсяги їхнього виробництва будуть у межах, необхiдних для подальших випробувань. І насамкiнець, є й добра новина. В УАЗР починають повертатися iноземнi агрохiмiчнi компанiї. Власне, двi з них узагалi не зупиняли свого членства в нiй: "Юнiроял" i "Зенека". А тi, хто вийшов, пiсля рiчного перiоду вирiшили вийти "з пiдпiлля". Адже "клуб за iнтересами" агрохiмiчних компанiй в українському законодавчому полi виявився дещо нелегiтимним, а тому його подальше iснування наражало всiх клубменiв на неприємностi з боку Антимонопольного комiтету. То чому б не легiтимiзуватися, тим бiльше, що, як постiйно пiдкреслювала Рада, УАЗР нiколи не приймала будь-якого рiшення, яке б суперечило iнтересам усiх членiв Асоцiацiї. Тож першим "пiдпiльником", який знову увiйшов у лоно УАЗР, стала всесвiтньовiдома компанiя "Байєр". Решта компанiй, бажаючи зберегти реноме (або "iмiдж", як нині модно висловлюватися), на звернення Асоцiацiї щодо вступу в неї вiдповiли в тому дусi, що їм потрiбен певний час на роздуми. Але "процес уже пiшов"... Юрiй Михайлов