Ситуація на ринку сировинних товарів безпрецедентна, — ГК «Прометей»

У 2021 році країни Євросоюзу зібрали врожай пшениці 138 млн т (+9% від урожаю 2020 року), Китай — 137 млн т (+2%), Індія — 110 млн т (+2%), Україна — 32 млн т (+ 20%).

Про це пише propozitsiya.com із посиланням на пресреліз ГК «Прометей».

При цьому ціни на світових торгових майданчиках тримаються на рівні історичних максимумів, виявляють високу волатильність. Трейдери не заробляють надмаржу — це ще один парадокс цього року. Першочерговий чинник формування ціни — втрата власного врожаю пшениці державами, що імпортують продовольство, через кліматичні зміни. Аномальні погодні явища значно пошкодили пшеницю у країнах-споживачах та у стратегічних виробників. Результат — дефіцит продовольчої пшениці на світовому ринку.

Також можна відзначити, що волатильність ринку додає практично необмежений доступ до інформації. Починаючи від стрічок новин, закінчуючи вузькоспеціалізованими зведеннями аналітичних агентств. Найменша зміна прогнозу негайно впливає на ситуацію як на біржових майданчиках, так і на фізичному ринку.

Після цього підключається безліч факторів, крім попиту та пропозиції, що впливають на ціни, — слабкість світової економіки після низки локдаунів, викликаних пандемією COVID-19, енергетична криза. Подорожчання та потенційний дефіцит добрив, ЗЗР. Відстрочений старт збиральної кампанії. Вимушена зміна структури логістики та складності із переміщенням обсягів до портів. Ринок відчуває вплив побоювань щодо врожаю наступного року. Все це призводить до значного зростання цін на сировину.

Сучасні українські фермери чудово орієнтуються у глобальних процесах, вони не поспішають із продажами, що спричинило за собою підвищення вартості зерна всередині країни, роблячи трейд низькомаржинальним, у деяких випадках збитковим. З такою проблемою зіткнулися учасники ринку, які зважилися на укладання форвардних програм.

Не менш парадоксально склалася ситуація на олійному ринку. Минулого сезону обпеклися і виробники, і споживачі. Останні цього року чітко демонструють небажання голосувати за високі ціни на покупки. Виробники олії опинилися у пастці. Фермери не хочуть продавати соняшник, чекаючи на пікові ціни минулого сезону. Висока вартість реалізації зернових дозволила їм накопичити запас коштів та не поспішати з продажем соняшника. Імпортери категорично відмовляються купувати дорогу олію у великих обсягах.

Вкрай складно прогнозувати подальший розвиток подій. З одного боку, гіперінфляція, гроші, випущені для подолання наслідків пандемії, знаходять застосування у сировинних товарах. З іншого боку, є побоювання щодо чергової хвилі COVID, яка може спровокувати повторне «заморожування» економіки.

Оптимісти очікують, що незабаром буде подолано пандемію, вирішиться енергетична криза, виробники адаптуються до кліматичних змін та особливостей господарювання. Дисбаланс попиту та пропозиції нівелюється, ціни на сировинну панель стабілізуються, ринок втратить волатильність і перестане бути високоризиковим. Протилежний варіант — колапс фінансової та економічної системи, якого не уникнути у разі повторної зупинки економік світу через пандемію.

Прагматичний сценарій — стежити в режимі non-stop та оперативно реагувати на найменші фактори ризику та зміни умов взаємодії з ринком.