Сила — в об’єднанні!

Досвід Європи
Сільськогосподарське виробництво значною мірою впливає на економіку країни. Не виняток і Франція. Значна частка успіху аграрної галузі країни пов’язана з послідовною політикою низки французьких урядів, спрямованою на забезпечення сприятливих умов для розвитку галузевих об’єднань, союзів, які б забезпечували підтримку виробників. Професійні (галузеві) організації та урядові служби у Франції мають різні повноваження та відповідальність. У галузевих організаціях консультують з економічних питань, проводять прості дослідження, навчання, розповсюджують інформацію. Державні служби відповідають за: фундаментальні дослідження, освіту другого та третього рівня, захист урожаю, здоров’я сільськогосподарських тварин, контроль якості, охорону здоров’я та безпеку. Інші сфери, в яких уряд Франції взявся підтримувати розвиток сільського господарства, включають: управління користуванням землею та дотримання земельного кодексу — через організацію CNASEA, а також збір інформації та регулювання ринку стратегічних продуктів (зернових) — через організацію ONIC. Доступність сільськогосподарських кредитів є ключовим чинником у розвитку сільського господарства. Тому в минулому Французька держава сприяла також кредитуванню в аграрному секторі, ставши гарантом сільськогосподарського банку Credit Agricole.
У Франції давно визнали цінність сільськогосподарських організацій, тому професіональні (галузеві) громадські організації, що представляють інтереси сільськогосподарських виробників, заохочує держава, яка співпрацює з ними пліч-о-пліч. Держава стимулювала розвиток таких організацій ще в 60-ті роки минулого століття, запровадивши в 1960 та 1972 роках законодавство щодо аграрної політики. Міжпрофесійні організації також взяли до уваги. Так, 1975 року було запроваджено відповідне законодавство з метою заохотити координацію сільськогосподарської діяльності шляхом об’єднання всіх ланок окремого сільськогосподарського виробничого ланцюга. Було створено спеціальні міжпрофесійні організації в сфері офіційної сертифікації, якості та походження, органічної продукції і сертифікації насіння (GNIS). Як правило, Французька держава визнає тільки одну міжпрофесійну організацію для окремої лінії — певного продукту. Ця міжпрофесійна система працює в якості форуму, на якому враховуються думки всіх учасників виробничого ланцюга і на якому вкладаються міжпрофесійні домовленості. 9 липня 1999 року уряд ухвалив нормативні акти щодо сільськогосподарської політики, спрямовані на заохочення роботи громадських галузевих організацій з метою поліпшити виробничу дисципліну та стимулювати впровадження безпечних для довкілля виробничих технологій.
Хоча прийняття законодавчих актів, націлених на підтримку розвитку громадських організацій, стало дуже важливим в історії сільського господарства Франції, але це не гарантує результатів. Французький досвід показав, що впроваджувати закони та розподіляти відповідальність потрібно так, щоб вони були доречними та зрозумілими на місцевому рівні по всій країні. І тоді, коли питання національної сільськогосподарської стратегії залишаються в компетенції держави, реалізація цієї стратегії значною мірою залежить від сільськогосподарських організацій — як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях.
З цієї причини, перш ніж запровадити нове законодавство, що стосується аграрного сектору, держава застосовує консультаційний підхід, звертаючись до професійних (галузевих) сільськогосподарських організацій. І після цього держава тісно співпрацює з професійними структурами в плані втілення законодавчих актів на регіональному та місцевому рівнях. У процесі реалізації на місцевому рівні враховують відмінності в технологіях та агрокліматичних умовах. Цей фактор є важливим і для України. Французький досвід демонструє, що успішна аграрна політика має менше шансів, якщо держава не співпрацює з громадськими організаціями, які представляють інтереси операторів аграрного сектору.

Громадські організації
в українському АПК
В Україні Міністерство аграрної політики традиційно більш схильне до практики, яка включає в себе втручання в діяльність аграрного сектору. Воно часто-густо бере на себе відповідальність за безпосереднє постачання палива та інших ресурсів. З відходом у минуле ери колективізованого сільськогосподарського виробництва та появою дрібних виробників така практика стає неефективною. В Європейському Союзі метою роботи міністерств є створення потрібного оперативного середовища для суб’єктів аграрного ринку. Пряма операційна діяльність, така як забезпечення ресурсами, є завданням винятково оператора галузі або професійної структури, яка в ній працює. Присутність таких швидкореагуючих організацій (асоціацій, міжпрофесійних організацій тощо) забезпечує державним органам можливість сконцентруватися на створенні відповідного середовища та забезпеченні сприятливого клімату в аграрному секторі.
Саме тому ідея створення законодавчого підгрунтя для функціонування таких галузевих організацій в Україні знайшла підтримку Євросоюзу та уряду Франції зокрема.
Запропонований проект має назву “Співпраця державних установ з громадськими організаціями в процесі формування та реалізації аграрної політики в Україні”. Французька влада накопичила великий досвід у сфері співпраці з громадськими організаціями в аграрному секторі. Тому спільно з Міністерством сільського господарства, продовольства, рибальства та розвитку села Франції в проекті братиме участь АРСА, вищий представницький орган Сільськогосподарських Палат/ Постійної Асоціації Сільськогосподарських Палат, який є організацією, уповноваженою французьким Міністерством сільського господарства і який буде надавати експертну допомогу в питанні розвитку та управління громадськими сільськогосподарськими організаціями. З допомогою Сільськогосподарських Палат, які є в кожному департаменті Франції, технічні спеціалісти з різних сегментів сільськогосподарського сектору можуть разом із персоналом Міністерства зробити свій внесок у підтримку цього проекту.
Проект передбачає також участь Міністерства сільського господарства Греції з метою продемонструвати різні підходи і традиції щодо підтримки та розвитку громадських сільськогосподарських організацій. Досвід Греції — це ще й цікавий приклад розвитку сільського господарства з допомогою міцного руху сільськогосподарських кооперативів.
Діяльність проекту буде сконцентровано на побудові підгрунтя для створення нового законодавства та внесення поправок до чинного законодавства з урахуванням європейського досвіду. Запропоновано сфокусувати діяльність на обмеженій кількості тих продуктових ліній та галузей, які є важливими для національної економіки. Однак нове законодавство повинно бути пристосованим до потреб громадських організацій усіх форм діяльності в межах аграрного сектору як нині, так і в майбутньому.
Звичайно, в Україні вже існують Українська зернова асоціація, Асоціація виноробів України, Асоціація “Союз птахівників України”. Не слід забувати про Корпорацію “Укрсадвинпром” та ДАК “Хліб України”, які в минулому відігравали вагому роль у регулюванні виробництва великих обсягів фруктів та зернових, відповідно. Створюється асоціація молочарів. Але їх діяльність ще не має гідних законодавчих рамок. Галузеві об’єднання передбачають членство підприємств усіх ланок виробництва і переробки продукції. Адже така схема дасть змогу регулювати ціни на продукт, підтримувати в разі потреби виробників. Наприклад, у вдалий сезон збирають великий урожай пшениці, тоді ціни на зерно знижуються, а отже, сільгоспвиробники недоотримують прибуток. Водночас паливо, засоби захисту тощо не були дешевими, та ще й кредити треба повертати. Підтримати виробників — членів асоціації — можна внутрішніми силами асоціації, наприклад, контролювати межі цін. Переробні підприємства мають можливість кредитувати фермерів паливом, насінням, пестицидами. Асоціації представляють права членів перед державою. А це й умови експорту, й державна підтримка, і спільна робота над законопроектами, які стосуються певної галузі.
Для реалізації проекту планується здійснювати активну діяльність в областях з метою налагодження двостороннього зв’язку між комітетом — розробником законопроекту — і сільгоспвиробниками, вже наявними громадськими організаціями та асоціаціями.

Ольга Сидоренко