Стратегія зрошення дозволить щороку додатково отримувати продукції на 135 млрд грн, - НААН

На засіданні Президії Національної академії аграрних наук України розглянули Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Документ презентував директор Інституту водних проблем і меліорації Михайло Ромащенко. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу НААН.

Підкреслюючи важливість стратегії, Президент НААН Ярослав Гадзало заявив, що документ визначає стратегічні напрями державної політики у сфері зрошення і дренажу і, за умови виконання, забезпечить еко збалансований розвиток землеробства.

«Документ, по-перше, визначає роль зрошення та дренажу як критично важливу. По-друге, передбачає інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом. По-третє, пропонує відокремити управління водними ресурсами від управління водною інфраструктурою», — заявив Ярослав Гадзало.

Виконання стратегії створить додаткове зрошення на площі 1-1,2 млн га та додаткове водо-регулювання в зоні осушення на площі 1 млн га. За рахунок цього очікується збільшення валового виробництва зернових (≈ 8 млн тонн/рік), технічних (3,5 млн тонн/рік) та плодоовочевих культур (11 млн тонн/рік). «Загальна вартість додаткової валової продукції може сягнути 135 млрд грн на рік», — додав Ярослав Гадзало.

Реалізувати стратегію пропонується в три етапи. Перший (2019-2020 рр) передбачає врегулювання нормативно-правової бази і створення об'єднань водокористувачів — самоврядні неприбуткові організації, які надаватимуть послуги зрошення та дренажу. На другому етапі (2021-2024 рр) планується розмежувати повноваження органів влади щодо участі у формуванні та реалізації державної політики у сфері зрошення, розширити повноваження басейнових рад, розпочати оновлення водогосподарського комплексу, впровадити прозору та соціально прийнятну системи формування тарифів. Третій етап розрахований на 2024-2030 роки. У цей період окрім іншого необхідно здійснити інституційну реформу управління водними ресурсами та меліорацією земель, забезпечити стале функціонування Національної водної ради, Фонду, басейнових рад, басейнових управлінь водними ресурсами, ОВК та їх ефективної взаємодії, реалізувати цільові інвестиційні та інфраструктурні проекти.

Фінансування реалізації стратегії передбачає залучення коштів державного та місцевих бюджетів, водокористувачів, суб’єктів сільськогосподарської діяльності, інвесторів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних донорів.