Стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий, — НААН

У кінці другої — на початку третьої декадах лютого переважала аномально холодна, з небезпечними метеорологічними явищами (туманом, сильним вітром, хуртовиною, ожеледдю, ожеледицею та заносами на дорогах) погода. Лише останніми днями відбувся різкий перепад температурного режиму з амплітудою коливання у 25°С.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 2-8°С нижчою за норму і становила від 4 до 10°С морозу, лише у південній частині країни вона досягала плюсових значень (2°С тепла). Макс. температура повітря знаходилася у межах від 1 до 13°С тепла, мін. — знижувалася до 21-26°С морозу (Дніпропетровська, Харківська, Житомирська, Кіровоградська, Сумська області) на решті території — до 3-14°С морозу (Херсонська, західні області), на поверхні ґрунту до 20-24°С морозу.

Опади різної інтенсивності у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу спостерігалися на всій території країни. Протягом останніх днів на полях відбувається поступове танення снігового покриву.

У період коли температура поверхні ґрунту та на поверхні снігу була до 15-23°С морозу, озимі культури у цей час були захищені сніговим покривом від 10 до 25 см, лише у південних областях його висота була недостатньою для захисту рослин від сильних морозів. Проте, зниження мінімальної температури повітря було короткочасним, а тому мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі нижче 10°С морозу не опускалась і була вище критичної температури вимерзання.

На сьогодні озимі культури знаходяться у стані зимового спокою, загрозливих явищ для перезимівлі їх на території країни не спостерігається.

Разом з тим, за спостереженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН замерзлий ґрунт нівелює негативну дію високого снігового покриву. Інтенсивне танення верхнього шару снігу за денних температур 5‒9°С тепла зумовило утворення снігової кірки (насту) товщиною до 10 мм. Вона знаходиться всередині снігового покриву: рослини покриває сніг висотою 5‒6 см, вище — снігова кірка і знову сніг висотою до 15 см крупнозернистої структури.

Поки що загроз для озимих зернових немає, однак при подальшому насиченні водою від танення снігу та поверненні морозів може утворитися льодова кірка.
У Харківській та Житомирській областях за даними наукових установ на полях з пониженими ділянками рельєфу відмічається утворення льодової кірки, товщина якої становить 1,6 та 4,0 см відповідно, а ступінь розповсюдження 9 балів. На окремих полях відмічається пошкодження низькими температурами листків озимих культур до 10-20% приблизно на 0,3-0,5 см листової пластини.

Станом на 22 лютого після найбільших морозів у другій декаді лютого, запаси цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої, за результатами відібраних монолітів науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН, у третій декаді вересня були оптимальними і становили 20,8-21,1% на абсолютно суху речовину, а за сівби у середині жовтня — були нижчими і коливалися у межах від 17,1 до 18,5%, в ячменю озимого — 21,4-22,2 та 17,3-17,7% відповідно, що сприяло підвищенню здатності рослин протистояти впливу негативних від'ємних температур.

За результатами аналізів відібраних монолітів від 22 лютого науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН встановлено, що рослини озимих культур мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні. Ступінь перезимівлі рослин оптимальних строків сівби в середньому за сортами становить 98-99% рослин та 97,2% стебел. На даний час стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий.

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур переважно добрий, проте, на листових пластинках нижнього ярусу ячменю озимого спостерігається розвиток септоріозу та гельмінтоспоріозу. Поширеність мишовидних гризунів в умовах цього року незначна і не перевищує ЕПШ.