Спекуляції державного масштабу

Експорт для більшості зернотрейдерів заблоковано. Монополізувала кордон компанія "Хліб Інвестбуд", яку, до слова, ніхто не бачив у полі тоді, коли вирощували зернові

"Я ніколи не погоджуся з тим, щоб зернотрейдери в липні стояли з мішком біля комбайна, а в серпні одержували надприбутки", - цитує міністра Миколу Присяжнюка прес-служба Мінагропроду на офіційному сайті відомства. Сказав це міністр на початку березня на нараді в Тернополі, а в життя слова чиновника втілюються ще з жовтня минулого року. Експорт для більшості зернотрейдерів заблоковано. Монополізувала кордон компанія "Хліб Інвестбуд", яку, до слова, ніхто не бачив у полі тоді, коли вирощували зернові.
Попередній уряд розподіляв квоти з урахуванням обсягів поставок у минулі періоди. Проте уряд Миколи Азарова вирішив винайти власний велосипед.
"Як віце-президент Української зернової асоціації заявляю: позиція асоціації - не міняти порядок розподілу квот, який застосовували раніше. Його спільно виробили Мінагрополітики (так раніше називалося міністерство, у віданні якого був агропромисловий комплекс. - Ред.), Мінекономіки за участі громадських організацій", - сказав "ИнвестГазете" Олексій Вадатурський. - Цей порядок забезпечував прозорість і об'єктивність отримання квот і ліцензій. Ми були проти нововведень". Зазначимо, крім віце-президентства в УЗА, Олексій Вадатурський є главою та основним власником компанії "Нібулон".

Фаворит перегонів без правил
Розподілом квот на експорт займається Мінекономіки. В листопаді відомство розподілило й видало ліцензії на весь обсяг попередньої квоти на шість днів раніше строку, який воно ж і анонсувало, - за вказівкою уряду. Експортери, які не встигли подати документи до 12 листопада, постали перед фактом: видачу ліцензій припинено (пшениця - 0,5 млн т, ячмінь - 0,2, кукурудза - 1,48 із виділених 2 млн т; на гречку й жито заявки не подавали).
Щоб подати заявку на другий розподіл (тепер уже тільки на пшеницю й кукурудзу), експортерам дали всього сім днів, включаючи день, у який було оголошено про прийом заявок (31 грудня), і два святкові новорічні, - встигай, як хочеш.
Підсумки такі. Найбільші квоти по всіх трьох культурах під час першого розподілу одержали компанії: "Серна" (представляє транснаціональну Glencore) і "Кернел-Трейд" Андрія Веревського. На кукурудзу, крім названих компаній, - "Нібулон" і "Хліб Інвестбуд". Дещо перепало й "Сантрейду" (дочка Bunge).
У другому колі "Хліб Інвестбуд" одержує ліцензію на експорт уже понад півмільйона тонн пшениці й 200 тис. т кукурудзи. В лідерах знову фігурують "Серна" й "Кернел". Вибуває "Сантрейд". І, що цікаво, нічого не дістається найбільшому експортерові минулого сезону - "Нібулону". Компанії не вдалося дотриматися всіх формальностей, щоб одержати право на постачання зерна в Єгипет незважаючи на укладений з цією країною меморандум, у рамках якого компанія взяла на себе зобов'язання постачати їй значний обсяг зерна (див. коментар Олексія Вадатурського).
Швидше за інших одержувати потрібні документи вдавалося "Хліб Інвестбуду" (ХІБ). Цю компанію глава Мінагропроду позиціонує як державну. От тільки чомусь, на численні прохання журналістів, розкрити інформацію про власників цієї компанії і їхні частки Микола Присяжнюк не вважає потрібним. Адже навряд чи міністр не знає, кому належить компанія, котра є єдиним постачальником зерна Аграрному фонду і яка одержала найбільшу квоту на експорт основних зернових та ексклюзивне право експортувати поза квотою за міжурядовими угодами з країнами колишнього СРСР, зокрема, до Росії.
Дивує й такий факт: форма власності цієї компанії - ТОВ.
Нинішнє керівництво Мінагропроду, на думку зернотрейдерів та організацій, які представляють бізнес-співтовариство, все зробило так, щоб усі учасники ринку були залежні від дій чиновника міністерства чи члена комісії з розподілу квот. "Процедура вимагала надання пакета документів, одним із яких є відповідний сертифікат Міністерства аграрної політики й продовольства України, що засвідчує таке: зацікавлена компанія-експортер фактично має запас зерна, яке вона планує вивезти, - констатує Хорхе Зукоскі, президент Американської торговельної палати в Україні (членами Палати є чимало транснаціональних компаній, які працюють в Україні). - Без такого підтвердження компанії було заборонено подавати заявку на частину квот, які виділяли". Як стверджують в Американській торговельній палаті, підтвердження ці видавали "вибірково": деякі компанії отримали їх вчасно, а деякі - ні.
Коли верстали цей номер, учасники ринку на зняття обмежень під час експорту не розраховували. "Період квотування буде подовжено на четвертий квартал (сезону, тобто на квітень-червень. - Ред.)", - упевнений директор "ПроАгро" Микола Верницький. При цьому зернотрейдери кажуть, що участь у подальшому розподілі експортних квот для них мало приваблива, бо співвідношення внутрішніх і зовнішніх цін таке, що економіка експортних контрактів додаткових витрат не витримує. Під додатковими розуміються витрати на гарантоване одержання квоти - і сягати вони можуть близько 50 доларів на тонні.
Зазначимо: ситуація погіршується ще й тим, що дотепер не вирішено питання про повернення експортерам ПДВ. А з нового року, відповідно до Податкового кодексу, ПДВ під час експорту зерна й зовсім не відшкодовують.

Їх відлучають від експорту
Одними тільки квотами "наступ" на експортерів не обмежили. У Верховній Раді на початку лютого було зареєстровано законопроект №8053, яким пропонується дозволити експорт соціально значущої сільгосппродукції винятково державному монополістові й сільгоспвиробникам - в обсягах їхнього власного виробництва. Для зернотрейдерів прийняття такого закону означало б, що вони більше не зможуть експортувати зернові, якщо тільки самі не візьмуться їх вирощувати. "Волари", приміром, змогли б вивезти за рік 165 тис. т пшениці (стільки пшениці виробила компанія "Волари-Агро" в 2010 р.), "Нібулон" - близько 300 тис. т усіх зернових (проти показників експорту попередніх двох сезонів на рівні 4 млн т).

Прийняття згаданого вище законопроекту може призвести до економічної ізоляції України, застерігає Американська торговельна палата. Та й про залучення іноземних інвестицій у зерновий сектор можна буде забути. "Зазначений вище законопроект посилає негативні сигнали інвесторам, які розглядають можливість довгострокових інвестицій у виробництво й переробку зернових, а також у важливу зернову інфраструктуру", - попереджають Україну в спільному листі Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції й розвитку.
Але наприкінці лютого в парламент надходить ще один спрямований на націоналізацію експорту законопроект №8163. У ньому вже не згадують держмонополіста, а з'являється поняття державного оператора, яким може бути будь-яка компанія з 25%-ною часткою. Експорт, відповідно, пропонується дозволити держоператорам, сільгоспвиробникам (знову ж в обсягах власного виробництва), а також гравцям зернового ринку, які законтрактували і завчасно (як мінімум - на період вегетації) внесли 50%-ну попередню оплату закупованих партій зерна за біржовими цінами. Тобто, що в такий спосіб авансували - те й можна вивезти.
 "Важко зрозуміти логіку законодавця, коли одній приватній компанії буде надано переваги перед іншими приватними компаніями", - коментує президент Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Алекс Лиссітса. Адже, як зазначають в УКАБ, виходить, що державним оператором зможе бути, наприклад, на 74% приватна компанія. "Проти держави Україна можуть бути подані багатомільярдні міжнародні позови у зв'язку із втратою інвестицій", - вважає Хорхе Зукоскі. На думку представників іноземного капіталу, такі зміни законодавства суперечитимуть юридичним зобов'язанням щодо підтримки вільної торгівлі й іноземних інвестицій, які Україна взяла на себе в рамках СОТ та інших міжнародних договорів.
Як показав досвід компаній, які інвестують у транспортно-логістичну інфраструктуру, такі інвестиції вже не в пошані. "Ми готові працювати разом, однак вкладайте кошти у підготовку грунтів, у придбання техніки", - така нинішня пропозиція глави Мінагропроду зернотрейдерам. От тільки хто наважиться гарантувати, що ці інвестиції буде зараховано в майбутньому. На сьогодні одні пріоритети, завтра - другі. Чи не час владі одуматися й не приймати законів, які згодом обернуться для держави втратою інвестицій. Навіть Головне експертне управління Верховної Ради вказує на серйозні недоліки згаданих законопроектів. Так, у висновку на проект №8163 зазначено: державним органам забороняється приймати акти або здійснювати дії, які визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання будь-якої форми власності, унерівнюють окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Марина Моісеєва