Сорго знову привертає увагу українських аграріїв. Культуру вважають однією з найстійкіших до спеки та браку вологи. Про її перспективи пише виконавча директорка НАУ Сюзана Григоренко.
До 2050 року половина сільгоспугідь України може опинитися в зоні посухи. Світова врожайність за 25 років ризикує просісти на 8%. На тлі цих змін сорго виглядає практичним вибором для степових і південних регіонів.
Культура витримує до +40°C і довгі періоди без дощів. Коренева система до 2 метрів дозволяє брати вологу з глибоких шарів ґрунту. Порівняно з кукурудзою сорго потребує на 30–50% менше води, росте на легких і слабких ґрунтах, допомагає зберігати вологу й зменшувати ерозію.
Світовий ринок сорго оцінюють у 1,21 млрд дол. з прогнозом до 1,61 млрд дол. у 2030-му (близько 4% приросту щороку). Лідери за виробництвом — Нігерія, Ефіопія, Судан. Серед великих виробників також США, Китай, Бразилія, Індія та Мексика. У США цю культуру “підхопили” ще у XIX столітті; нині Техас, Небраска і Канзас збирають мільйони тонн, хоча через посуху очікують падіння врожайності, що вплине на торгівлю і корми.
Європа довго не звертала уваги на сорго, але тренд змінився: у 2024 році площі подвоїлись до 250 тис. га. Зростання фіксують у Франції, Італії, Угорщині та Іспанії.
В Україні у 1980-х під сорго було близько 100 тис. га, у 1990-х площі різко скоротились. У 2018-му — майже 50 тис. га. Повномасштабна війна зменшила посіви на півдні та сході, але у 2024 році площі зросли на 39%. Прогнози на 2025–2026 роки — обережно оптимістичні.
Середня врожайність в Україні — 2,5–3 т/га, тоді як у Франції та Іспанії збирають близько 5 т/га, в Італії — понад 6, а в окремих регіонах Австрії — 7–8 т/га. Водночас є рекорд: ПП «Тимбай» (Маківка, Київська область) у 2018 році отримало 14,43 т/га завдяки сучасному гібриду, вузькорядному висіву і концентрованому внесенню добрив. За рахунок гібридів та налаштованої технології середній рівень 4–5 т/га для України — досяжний.
Насіннєва база — ключова. Українські фермери працюють з гібридами Nuseed, Euralis, RAGT, Syngenta, Dekalb (Bayer), а також вітчизняними розробками Інституту зернових культур НААН та НВТ «Укрсорго». Частина виробництва локалізована: Syngenta і Nuseed доробляють і калібрують насіння в Україні, що спрощує доступ до сертифікованого матеріалу.
Попит є на внутрішньому ринку — для кормів, круп і технічних цілей. Але головний потенціал — експорт. Китай активно купує сорго для кормів і виробництва спирту. Країни Північної Африки та Близького Сходу використовують його в харчуванні. В Європі зростає попит на безглютенові продукти та біоенергетику. Окрема можливість — виробництво гібридного насіння на експорт, що дає вищу додану вартість.
Головні бар’єри — брак досвіду у частини господарств і складнощі зі збутом, особливо експортним. Потрібні надійні канали продажу, логістика і підтримка просування на зовнішніх ринках. Якщо держава, бізнес і фермери діятимуть разом, сорго може стати відповіддю на посуху і новою точкою зростання для агросектору.