Соняшник на початку серпня: врожайність визначає волога, різниця між регіонами велика

На початку серпня 2025 року стан посівів соняшнику від району Нікополя до північно-східних околиць Чернігова суттєво різниться. Потенціал врожаю коливається від 0–5 ц/га до очікуваних 40–45 ц/га.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на допис на facebook сторінці «Відверто про живлення рослин».

Головний лімітуючий фактор — волога. Не мінеральне живлення і не агрофон, а саме запаси води в ґрунті. Навіть на чорноземах з високим вмістом рухомих форм фосфору та калію і понад 4% гумусу без вологи результат слабкий. На дерново-підзолистих ґрунтах із органікою менше 2% ситуація ще складніша.

Для соняшнику з глибоким корінням сезонні дощі менш важливі, ніж накопичена волога після осені та зими. Один-два посушливі сезони навесні-влітку поля витримують, якщо були «запаси» з попередніх років. Цього сезону їх бракує: зима пройшла майже без снігу, січень був аномально сухим і теплим, а зимових опадів у попередні роки ставало менше. На Півдні — у Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях — ці запаси критично низькі, місцями майже відсутні. З вегетаційною вологою теж негусто: в окремих районах останній дощ пройшов у квітні або ще взимку.

Опади частіше випадають зливами — змиваються в пониження, спричиняють ерозію і не встигають увібратися. Приклади — до 230 мм за кілька днів на Житомирщині та раптові зливи на Київщині з підтопленнями. Води багато за короткий час, користі для ґрунтових запасів — мало.

Є прогнози, що за посилення кліматичних змін через 25–30 років в Україні може зникнути зима як явище, а на Одещині з’явитися пустеля. Під ризиком — близько 25 млн га Українського Степу (понад 40% території), де без поливу вирощувати щось буде дедалі важче.

Соняшник, який на Півдні та Південному Сході традиційно тримав прибуток на богарі, цього року часто передисковували. Там, де торік збирали 2,5–3 т/га, нині не буде й тонни. Пшениця і ячмінь по 12–15 ц/га економічно слабкі, кукурудза на богарі — без шансів, соя і ріпак — песимістично.

Полив для більшості господарств недосяжний. Після підриву Каховської ГЕС брати воду з Дніпра важче — рівень упав. Вода зі свердловин дорога і «тверда», крапельне зрошення для зернових коштовне, а овочі й баштанні мають обмежений внутрішній ринок і не розраховані на експорт.

Науковці відзначають, що зникнення Каховського водосховища могло змінити локальний клімат. Велика вода була «буфером»: поглинала зайве тепло, згладжувала піки температур і давала додаткові опади навколо. Тепер «посухи посилились», а періоди спеки стали довшими й руйнівнішими.

Довгостроковий вихід — переходити на озимі культури, щоб «ловити» вологу восени, взимку та рано навесні. Паралельно впроваджувати ресурсно- і ґрунтоощадні технології обробітку та адаптувати захист, живлення і менеджмент стресів під нові умови.