Скоординована комунікація в АПК наразі відсутня, - О. Трофімцева

Україні треба добре попрацювати над іміджем. Тут стане в нагоді державна інформаційна підтримка, побудова та захист українських брендів, розширення світових ринків завдяки потужній системі торгових та аграрних аташе та здійсненню торговельних місій.

Таку думку у ході зустрічі з представниками ЗМІ висловила громадський діяч, колишній в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, Ольга Трофімцева.

Про це пише propozitsiya.com.

«Україна поступово, можливо і не так швидко, як хотілося, робить свої еволюційні кроки на шляху зміни світової парадигми сприйняття нас виключно як країни-постачальника аграрної сировини. У сегменті готових продуктів можна говорити про перспективи для продукції кондитерської та хлібобулочної промисловості, виробництві соків, молочних продуктів, тощо», — зауважила Трофімцева

Загалом, збільшення експорту продукції з доданою вартістю разом із збереженням позицій на існуючих ринках ще більше підкреслить вагомість та важливість України на світовому ринку продовольства. Проте, кожен регіон має свої особливості та специфіку.

Китай, Японія, країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії, всі вони потребують окремих підходів, як за товарною номенклатурою, так і за маркетинговою подачею, споживчими вподобаннями, купівельною спроможністю.

«Не існує універсального товару, який буде успішно продаватись скрізь», — стверджує колишній в.о. міністра.

Це тема для обговорення, як з громадськістю, асоціаціями та діловими колами, так і з представниками Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства. Лише у діалозі зможемо окреслити пріоритети.

«Однак відсутність належної і добре скоординованої комунікації усіх зацікавлених гравців ринку — це ще один виклик, одне із найбільш критичних питань в українському агропродовольчому секторі» — продовжує вона.

Впровадження систем діджиталізації в аграрному виробництві України — достатньо «молодий» напрямок. Водночас розрахунки ефективності від впровадження цифрових технологій на базі існуючих кейсів є більш ніж позитивними. Заощадження на добривах та ЗЗР (засоби захисту рослин) досягають 30%, насіння — 10%, палива — 20%, збільшення врожаю — щонайменше 15%. 

«У масштабах аграрної галузі діджиталізація землеробства може забезпечити економію (або підвищення доходів сільгоспвиробника) тільки на матеріально-технічних ресурсах в обсязі щонайменше 32 млрд грн», — констатує Трофімцева.

Загалом, Інтернет створює для сільських громад нові можливості економічно-соціального розвитку, а для України питання сільського розвитку — це питання національної безпеки та протидії таким процесам як збезлюднення сільських територій, втрата носіїв знань, практик та традицій, випадіння сільського населення з виробничих та суспільних процесів держави, тощо.