Сім’я священика зайнялася бджільництвом заради хворої доньки

Сім’я Михайла та Тетяни Найдюків з міста Новоукраїнка Кіровоградської області почали займатися бджільництвом вісім років тому. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «Суспільне.Кропивницький».

Тримати пасіку вирішили заради доньки Мотрони, у якої лікарі діагностували спинно-мозкову грижу – лікарі радили дитині продукти бджільництва.

У сім’ї виховують шестеро дітей. За словами мами, важкий діагноз п’ятій доньці поставили 11 років тому.

"Мотрона перенесла 9 операцій, майже 4 роки гіпсування по пояс. Крім того, що у неї були неходячі ніжки, були дуже крихкі та ламкі кістки. Діти з таким діагнозом зазвичай прикуті до інвалідного візка та не доживають до 30 років. У Київському інституті травматології та ортопедії нам сказали, що діагноз Мотрони найскладніший за останні 28 років. Порадили продукти бджільництва, вживаємо їх восьмий рік".

Щоб не шукати постійно продукти бджільництва, Найдюки вирішили започаткувати власну справу та купили 13 бджолиних сімей. Нині мають 700 вуликів.

"Цілий рік ми готуємося, але така активна робота триває два місяці. У кінці травня вперше починаємо качати мед і закінчуємо у середині серпня. Найбільше збираємо меду з соняшника. Цього року ми поставили ставку не на мед, а на збільшення пасіки. Тепер ми маємо все, що у нас виробляють бджілки. Різні сорти меду, пергу, пилок, воскову міль, прополіс, підмор. Збираємо трави, маємо 24 види зборів".

Два роки тому "Бджілка Мотя" стала зеленою садибою. Тепер усі охочі можуть приїхати до Найдюків на риболовлю, випити свіжого межу, позайматися бджільництвом та поспати на вуликах. "Під лежаком у нас 18 вуликів. Це дуже багато тисяч бджіл, щоб ви розуміли, в одному вулику їх 50 тисяч".

На пасіці працювати нелегко, каже Тетяна. Щоб мати мед різних сортів, треба возити бджоли у різні місця. "Цвіте ріпак, вантажимо вулики на машину і веземо бджоли туди, або за 30 кілометрів у липовий ліс, на акацію. Коли перевозимо бджіл, вони стають агресивні та жалять нас. Незважаючи на погоду, мусимо одягати захисні костюми, у спеку з нас сходить сто потів, це важка праця".

Нині найбільше Найдюки мріють про лінію для відкачування меду, бо роблять це вручну. "Ця лінія коштує 200 тисяч гривень, але ми не можемо поки собі дозволити її купити. Нам потрібен стілець для Матрони, щоб вона підіймалася на другий поверх".

У планах "Бджілки Моті" – вихід на закордонного споживача: "Хочемо відправляти наш мед за кордон, а не віддавати його перекупникам за безцінь".