Сільське господарство і стихійні лиха: які головні загрози та наслідки

Втрати сільського господарства через стихійні лиха невпинно зростають, завдаючи економічних збитків і підриваючи зусилля аграріїв забезпечити людство продовольством.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ФАО.

На сільське господарство припадає основна частина фінансових збитків унаслідок стихійних катастроф, що відбуваються на нашій планеті частіше, інтенсивніше та набувають складніший характер.

Раніше агропродовольчі системи ніколи не зіштовхувались з такою кількістю загроз: масштабні пожежі, екстремальні погодні явища, надзвичайні навали пустельної сарани і такі нові біологічні загрози, як пандемія COVID-19. Всі ці стихійні лиха призводять не лише до гибелі людей. Вони мають руйнівний вплив на с/г джерела засобів до існування та викликають негативні економічні наслідки для домогосподарств, общин, країн і регіонів, що зберігаються протягом життя багатьох поколінь.

В останні роки середня кількість стихійних катастроф протягом року втричі більша, ніж у 1970-1980 роки. Якщо розглядати промисловість, торгівлю і сільське господарство, то на останній сегмент економіки припадає непропорційно велика частка збитків від таких катастроф — 63%. До того ж основний тягар несуть найменш розвинені країни світу.

У період 2008-2018 роках унаслідок стихійних потрясінь економічні збитки с/г сектору розвинених країн у сферах рослинництва та тваринництва перевищили 108 мільярдів доларів. Такі збитки особливо згубно впливають на джерела засобів до існування малих і нетоварних господарств, скотарів і рибалок. У цей проміжок часу найбільше постраждала Азія, де загальні економічні втрати досягають величезної суми в 49 мільярдів доларів, далі — Африка (30) і Латинська Америка (29).

Найголовнішим чинником занепаду с/г виробництва є посуха. Далі: повені, бурі, шкідники, хвороби та природні пожежі. Більше 34% втрат у сферах рослинництва та тваринництва в найменш розвинених країнах спровоковані посухою, що в цілому обійшлося цим галузям у 37 мільярдів доларів. Загалом 82% тягаря від таких збитків лягає на плечі сільського господарства і 18% — на решту галузей.

Не менш серйозний стрес-фактор для агросектору — шкідники, хвороби рослин і тварин, а також навали комах. Такі біологічні лиха — причина зниження виробництва в рослинництві та тваринництві на 9% у період 2008-2018 років. Потенційна загроза цих лих стала очевидною в 2020 році, коли величезні полчища пустельної сарани налетіли на території Великого Африканського Рогу, Аравійського півострова та Південно-Західної Азії і знищили посіви.

Окрім того, пандемія COVID-19 — додатковий тягар для агропродовольчої системи, який посилив наявні системні ризики. До того ж, це впливає на життя людей, їхні джерела засобів до існування й економіку всього світу.

Лиха виходять за межі економічної сфери та мають згубні наслідки для продовольчої безпеки та харчування. Якщо виробничі втрати в рослинництві та тваринництві в найменш розвинених країнах у період 2008-2018 років перерахувати на калорії, то сума збитків складе 6,9 трильйонів кілокалорій на рік. Така їхня кількість могла б нагодувати 7 мільйонів дорослих людей у рік!

Інвестиції в розвиток стійкості до зовнішніх чинників та зниження ризиків лих, особливо в збір даних та їх аналіз для застосування науково-обґрунтованих заходів, стають першорядною причиною безпечного майбутнього сільського господарства.