Шлях України до Європи може бути устелений тюльпанами

Загальна чисельність несучок на цих фермах становить близько 30 мільйонів голів. Успіхи птахівництва у Нідерландах пов’язані, насамперед, із всебічним сприянням держави. Політика уряду країни полягає в тому, щоб регулювати питання, пов’язані з умовами виробництва і безпеки продукції. Політика Міністерства сільського господарства, природокористування і рибальства Нідерландів щодо птахівництва спрямована на регулювання питань, пов’язаних з екологією, здоров’ям і гігієною. Нідерланди — основний експортер столового яйця та яєць для харчової промисловості. В Нідерландах існує система відповідальності за якість, що дістала назву інтегрована система якості (IKB). Її мета полягає в тому, щоб засвідчити, що важливі етапи процесу виробництва здійснюються в потрібних контрольованих межах. Систему створено для гарантування безпеки продукції для покупця. Основою системи є обмін інформацією на всьому виробничому ланцюжку. Це дає змогу простежити історію буквально кожного шматочка м’яса чи кожного яйця.

Українсько-нідерландські контакти на рівні аграрних міністерств, ділових кіл, аграріїв останнім часом інтенсифікувалися. Нідерландські бізнесмени розглядають Україну як перспективний ринок збуту  своїх агротехнологій. Причому їх не лякають навіть труднощі, пов’язані зі становленням повноцінної ринкової економіки в українському сільському господарстві. “Проблеми минуть, а великий український ринок залишиться”, — переконані представники нідерландських фірм — виробників обладнання для птахівництва. У приватних бесідах бізнесмени з Країни тюльпанів підкреслюють, що український агроринок, на їхній погляд, є навіть більш привабливим для західних технологій, аніж російський.

У семінарі, що відбувся у Венеціанському залі столичного готелю “Русь”, взяло участь близько 70 осіб. Основна чи, якщо хочете, пленарна частина семінару складалася з виступів-презентацій голландських компаній. Представники компанії Intervet презентували ветеринарні продукти, компанії Hotraco — обладнання для контролювання клімату в птахівничих приміщеннях, компанія Hendrix — селекційний матеріал, компанія Koudijs —  премікси та концентрати, а компанія Innovatek — обладнання для інкубаторів.
Власне, українське птахівництво наразі переживає часи відродження. Найперспективніша з підгалузей тваринництва, вона слугує своєрідною візитною карткою чи, якщо хочете, рекламним проспектом усього вітчизняного сільського господарства. Тут нам справді є чим пишатися. А відтак й інвестиційна привабливість птахівництва зростає.
Не залишили захід осторонь своєї уваги й українські чиновники. Так, зокрема, О. Бродський, директор Департаменту координації міжнародної технічної допомоги Міністерства економіки та європейської інтеграції України зазначив: “Мені дуже приємно брати участь у роботі цього семінару. Цей семінар підбиває певні підсумки, досягнуті завдяки голландській технічній допомозі. Це позитивні підсумки. Ці проекти можуть стати тими маяками, які вкажуть дорогу до нових перспектив сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції в Україні. Україна отримує технічну допомогу майже від 30 країн і технічних організацій-донорів. Ця допомога надається нашій країні з моменту здобуття нею незалежності. Проте, вважаю, як донори, так і отримувачі цієї допомоги переконалися в тому, що допомога має трансформуватися у нові види. Й ми вдячні нашим нідерландським партнерам за те, що вони перші відчули потреби часу. Нові форми — це створення спільних підприємств в Україні. Ми впевнені, що ці форми допомоги забезпечать надходження інвестицій до нашої країни та найефективнішу передачу ноу-хау в різних галузях. Тому я хотів би подякувати уряду Нідерландів і Посольству цієї країни в Україні за ту ефективну співпрацю, яка триває в нас упродовж багатьох років. Мені пощастило брати участь у реалізації проекту в Львівській області. Це починалося у 1996 році. Проект стосувався вирощування та зберігання овочів, а також переробки молока. І він мав великий резонанс не лише на Львівщині, а й в Україні в цілому. Впродовж усього цього часу наша співпраця, як на мене, йшла по висхідній. Тому я ще раз хочу подякувати нашим партнерам і побажати нам плідної співпраці надалі”.
А майбутнє в українсько-нідерландських аграрних взаємин є. У цьому переконують численні стенди голландських компаній у Венеціанському залі, а також щира зацікавленість українців у співпраці. Як зазначив на одному із українсько-нідерландських заходів представник Міністерства сільського господарства, природокористування і рибальства Нідерландів, “якщо поєднати український потенціал в агросекторі та голландський технологічний досвід, то можна домогтися визначних результатів”. Власне, чому б і ні?

Олексій Рижков