Що рік хімічний нам готує?

Що рiк хiмiчний нам готує? Ринок пестицидiв України є дуже цiкавим ринком. На ньому зiйшлися економiчнi iнтереси iноземних та вiтчизняних пiдприємств, вiн є своєрiдним iндикатором технологiчного прогресу нашого сiльського господарства, на ньому робляться великi грошi i навiть велика полiтика. Тому на початку нового сiльськогосподарського сезону "Пропозицiя" вирiшила звернутися до головного державного iнспектора iз захисту рослин Василя Колiснiченка iз проханням окреслити тi тенденцiї, якi є характерними для ринку пестицидiв України на нинiшньому етапi. - Сьогоднi вже створено умови, щоб сiльгоспвиробник працював ефективно. Вiдповiдно створюються умови для придбання й використання засобiв захисту рослин. Цього року, на мiй погляд, тенденцiя тут набагато краща. Укладання контрактiв з iнофiрмами - постачальниками пестицидiв - порiвняно з минулим роком iде набагато активнiше. Наведу лише двi цифри. Якщо торiк на цю дату (1 березня. - Ред.) було укладено контрактiв десь на 37 мiльйонiв доларiв, то сьогоднi вимальовується вже близько 100. У тоннах це, вiдповiдно, 3,7 i 10,5 тисяч. Нинiшнього року створено умови i для проплат. Почала працювати фiнансово-кредитна система, що пiдвищує платоспроможнiсть товаровиробникiв; з iншого боку, - дано вiдстрочку постачальникам на сплату ПДВ. Тобто якщо у фiрми немає обiгових коштiв, то вона через вексельну систему може вiдстрочити сплату ПДВ на 90 днiв. Це також великий стимул для ввезення препаратiв. Я думаю, що коли ми рухатимемося такими темпами, то вийдемо на рiвень 15-18 тисяч тонн препаратiв на ринку України. Щоправда, минулого року контрактiв уклали на 14 тисяч тонн, проте реально було завезено i викуплено сiльгоспвиробниками лише 6,7 тисяч. Це дуже мало: потреба торiк становила десь 22 тисячi тонн. Через це i фiтосанiтарна ситуацiя у нас досить складна: i шкiдники, i хвороби, i таке iнше. - У першiй половинi дев`яностих рокiв український ринок пестицидiв стрiмко розвивався, на нього виходили дедалi новi iноземнi постачальники та вiтчизнянi дистрибутори. У другiй половинi десятирiччя ми спостерiгали зворотний процес: iноземнi фiрми заговорили про свої великi збитки. Водночас з`явилися урядовi рiшення, якi передбачають розгортання вiтчизняного виробництва пестицидiв. То чи можна говорити про тенденцiю переорiєнтацiї з iноземних виробникiв пестицидiв на вiтчизняних? - У принципi, багато фiрм працює в Українi чи мало - не має значення. Значення має той асортимент, який вони пропонують. Тому що для захисту посiвiв нам потрiбно щонайменше 200 назв препаратiв. Така кiлькiсть практично i зареєстрована. Хоча були деякi проблеми iз перереєстрацiєю препаратiв (десь у межах 120 назв), термiн реалiзацiї яких закiнчився у 2000 роцi. Усi вони були зареєстрованi Дерхiмкомiсiєю у 1995-1996 роках. Однак ця проблема вже практично вирiшена: щодо частини препаратiв, реєстрацiю яких фiрми подовжувати не захотiли, але їхнi залишки є, прийнято рiшення про подовження термiну їх використання як у дистрибуторськiй мережi, так i сiльгоспвиробниками. З iншого боку, на український ринок пестицидiв нинi намагаються вийти новi фiрми: i китайськi, i тайванськi, й iндiйськi, й пiвденно-африканськi, й iзраїльськi. Звичайно, тут є проблеми, пов`язанi з реєстрацiєю препаратiв, адже на це знадобиться 2-3 роки. I щоб вони стали вiдомими в Українi, також потрiбно попрацювати, вкласти грошi в рекламу. Конкуренцiя є конкуренцiя, це складно, бо споживач, як правило, звикає до традицiйних препаратiв. Але у тих фiрм товар набагато дешевший. Наприклад, усiм вiдомий Раундап, цiна якого на ринку України становить нинi вiд 10 до 14 доларiв за лiтр, деякi фiрми пропонують за 1,5 долари. Хiба це мислимо? Це ж який запас економiчного ризику має бути закладено в цiну того Раундапу, яким ми нинi користуємося?! Отже, першi кроки входження на наш ринок тими новими фiрмами вже зроблено, i я впевнений, що їхнi препарати у нас будуть. I це правильно, ми мусимо створювати такi умови, щоб на ринку працювало багато фiрм-виробникiв. Якщо поглянути з точки зору економiки, ресурсного забезпечення села, рiвня агрофону, то стає зрозумiлим, що для бiльшостi господарств дорогi препарати американських, нiмецьких фiрм, звісно, "не по кишенi". Узяти хоча б ту саму 82-вiдсоткову амiнну сiль вiд "Доу АгроСайєнсiс" або Гродiл Ультра чи Мерлiн - ясна річ, до цих препаратiв має бути пiдхiд тонкий - i з точки зору технiчних засобiв, i з точки зору технологiї, i не всi господарства можуть собi дозволити таку розкiш. Тому на ринку України мусять бути дешевi препарати, зокрема i Раундап, вiд тих фiрм, якi виробляють його дешевим. Як i в минулi роки, у нас працюють близько 180 рiзних дистрибуторiв. Серед них є й вiдомi великi, i дрiбнi. Звичайно, ми вважаємо, що це ненормально, адже дистрибуторська мережа повинна бути невеликою. Нинiшнього року багато уваги придiлятиметься тому, щоб усi дистрибутори, якi працюють на ринку України, мали вiдповiднi лiцензiї. Тепер ми не погоджуємо завезення препаратiв тими, хто не має лiцензiї на право займатися цiєю дiяльнiстю. Що стосується виробництва засобiв захисту рослин вiтчизняною промисловiстю, то це питання досить болюче. Вiдомо, що в Українi є сiм чи вiсiм заводiв, якi, здавалося б, могли забезпечити нас хiмiчними засобами повнiстю. Виробляють вони такi вiдомi препарати, як мiдний купорос, сiрку, полiкарбацин, хлорокис мiдi, ДНОК. Звісно, цi продукти є застарiлими, хоча я не хотiв би цього сказати про, наприклад, хлорокис мiдi або ДНОК. Це нормальнi препарати, якi можуть, враховуючи наш економiчний стан, ефективно працювати i захищати сади, посiви картоплi чи щось iнше. Нинiшнього року розпочав вкладати кошти в цьому напрямі "Агробiзнеспром". Фiрма органiзувала виробництво гербiциду групи 2,4-Д на АТ "Смоли" - колишньому Приднiпровському хiмiчному заводi. У поточному роцi передбачається виробити того гербiциду десь у межах 1,5 тисяч тонн. Дай Боже, щоб це було зроблено. I за попереднiми даними, "агробiзнеспромiвський" 2,4-Д має бути дешевшим за тi аналогiчнi препарати, що поставляються з-за кордону. Оце практично й усе виробництво в Українi. - Якi перспективи має використання в нашому сiльському господарствi бiологiчного методу захисту рослин? Адже у минулi роки цей метод був доволі поширеним: згадаймо, хоча б, боротьбу зi шкiдниками за допомогою трихограми. - Ви зачепили болюче для мене питання. Я добре пам`ятаю тi часи, коли трихограму застосовували в Українi на площi 11 i бiльше мiльйонiв гектарiв. Тодi вважалося, що вона дає низьку ефективнiсть. Проте тепер ми бачимо, наскiльки вона була ефективною! Тому що трихограма робила свою справу незалежно вiд того, бачили ми це чи нi. Вона стримувала розвиток лускокрилих шкiдникiв в агробiоценозi й у природi в цiлому. I ми не мали тiєї мороки, яку маємо нині. Тепер зросла чисельнiсть усiх видiв совок, лучного метелика й iнших лускокрилих не лише в посiвах цукрового буряку чи озимої пшеницi - є сьогоднi совки i на присадибних дiлянках, де ранiше їх нiколи не було. I практично немає препаратiв, щоб упоратися з цим шкiдником. Єдиний ефективний спосiб - це трихограма. I найдешевший - у десятки рази дешевший за будь-якi iншi методи. Лабораторiї з її виробництва у нас є; вiдновити їх роботу ще можна, єдине гальмо - вiдсутнiсть замовлень з боку сiльгоспвиробникiв. Тобто агрономи у господарствах мають зрозумiти, що iншого шляху, нiж насичення бiоценозiв трихограмою, немає. Скiльки б ми хiмiчних препаратiв не лляли, успiху у боротьбi з совками, лучним метеликом, стебловим метеликом на кукурудзi не досягнемо. Це я говорив про окремий бiоагент, а якщо вести мову про розвиток бiометоду в цiлому, то за цим показником Україна колись посiдала одне з перших мiсць у Союзi i була вiдома в свiтi. А тепер у гонитвi за ефективними зарубiжними препаратами ми втратили те, що мали. Нинi у нас майже немає зареєстрованих бiологiчних препаратiв. А мiж тим, в Українi є близько двох десяткiв таких розробок, якi допомогли б ефективно боротися як проти хвороб, так i проти шкiдникiв. Хочу ще додати, що з юридичної точки зору ми не маємо права застосовувати хiмiчнi засоби захисту рослин у закритому грунтi. Iснують розробки, є способи вирiшення цiєї проблеми за допомогою бiологiчних засобiв. Свого часу, коли ще працювали тепличнi комбiнати, усi вони мали власнi бiолабораторiї, якi робили свою справу. - А чи готова Україна до широкого застосування такого модерного способу захисту рослин, як генна iнженерiя? - За генну iнженерiю я говорити не хотiв би. Питання це досить проблематичне, та й полiтичне. Ясна річ, наука повинна розвиватися, i може, колись те, чого ми не розумiємо сьогоднi, прийде. Але поки скажу, що будь-яке втручання в генетичну систему будь-якого бiологiчного органiзму має бути дуже добре вивчене. Запитував Павло Коротич