Що може зробити держава для модернізації перевезень зерна в Україні

Свою думку з цього приводу висловив Юрій Щуклін, член логістичного комітету EBA, засновник транспортно-логістичної компанії «Зертек».

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.

Державі як акціонеру головного залізничного перевізника необхідно визначити головні цілі та реалізувати план, релевантний ринковим трендам. Ось ключові кроки, з яких необхідно почати.

1. Укрзалізниця повинна почати «гру в довгу» і стати прикладом довгострокових зобов'язань між учасниками ринку, перевізниками і вантажовласниками.
2. «Гра в довгу» вимагатиме формування УЗ графіку руху зернових поїздів із правильно вибраним співвідношенням відправлень за розкладом і за готовністю, який приймають і враховують усі учасники ринку.
3. Такі комплексні рішення неможливі без впровадження інформаційних технологій та автоматизованих систем, які дають можливість прозорого доступу для всіх учасників ринку і підривають попередню хаотичну «бізнес-модель».

Такі дії дозволять очистити ринок від численної армії посередників і випадкових гравців.

Запровадження УЗ інструментів довгострокових відносин між учасниками ринку може стати драйвером змін, які покращать бізнес-клімат в країні, забезпечать українській аграрній продукції доступ до світових ринків, стимулюватимуть розвиток вагонобудівної галузі та суміжних виробництв.

Це стимулюватиме розвиток та зростання частки форвардних контрактів у торгівлі зерном. Якщо всі ланцюжки постачання стануть прогнозованими і доступними, це залучить світових гравців, які навіть без створення офісів в Україні почнуть впливати на ринок і привносити цивілізовані ринкові правила.

Після впровадження зрозумілих інструментів «сірий» ринок зерна програватиме «білому», тож «сірі» компанії або перебудуються, або підуть з ринку.

Чи стане реальністю оптимістичний сценарій? Ринок еволюціонуватиме в будь-якому випадку. УЗ виконує не лише функцію перевезення, а є основою всієї логістики й утримує для всіх інших учасників ринку інфраструктуру, яка дає можливість доставляти вантажі.

Активні дії УЗ стануть зрозумілим сигналом всьому ринку, що мета держави — цивілізований ринок із прозорими правилами, в якому державний перевізник зберігає суб'єктність, є арбітром та гарантом виконання правил.

Наявність інших планів на роль та інфраструктуру УЗ означатиме новий етап переділу ринку з неминучим формуванням нового гравця, який буде керувати пропускною спроможністю залізниць, відкриватиме або закриватиме двері так званого ринку, впливатиме на вартість аграрної продукції.

Окремі групи, можливо, будуть задоволені, але держава як світовий гравець на продовольчому ринку в цьому випадку програє.