Ще одне ембарго?

В Україні 16 травня розпочала свою роботу оперативна робоча група Мінагрополітики. Групу було створено напередодні за розпорядженням міністра агрополітики України Олександра Баранівського для розслідування обставин імпорту на територію України продукції Wallace Corporatіon Ltd — новозеландського утильветсанзаводу з переробки трупів померлих тварин.
Приводом для ініціювання міністерського розслідування стало журналістське розслідування видання “КоммерсантЪ”. Зокрема, тему ввезення неякісної м’ясної продукції з Нової Зеландії порушено в статті Романа Костриці “Еда не приходит одна” (газета “КоммерсантЪ”, №78 від 16 травня 2006 р.).
За наказом міністра до Одеси негайно відбув керівник Державного департаменту ветеринарної медицини Іван Бісюк, щоб на місці з’ясувати ситуацію.
Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, під час перевірки встановлено, що факти, наведені в газеті “КоммерсантЪ”, підтвердилися частково. Зокрема виявлено, що у ветеринарних сертифікатах немає дати виготовлення та терміну придатності продукції; частина товару немаркована, інша — маркована англійською мовою (наведене вказує на те, що щонайменше не все гаразд із документацією на новозеландську продукцію, яку привезли до України, та маркуванням на упаковці; а наявність частини продукції, маркованої тільки англійською мовою, може свідчити, що її планували відправити в іншу країну). При цьому в актах відбору зразків на підконтрольну продукцію немає дати її виготовлення. Та попри це, Одеська обласна державна лабораторія проводила дослідження (порушення цієї установи полягає в тому, що, незважаючи на те, що на продукції не було дати виготовлення, її все ж взяли на дослідження, а отже, припускалось, що результати досліджень могли бути такими, що продукцію б допустили на український ринок).
Зазначене є порушенням ветеринарних вимог до імпорту вантажів, підконтрольних ветслужбі. На підставі цього, за повідомленням прес-служби Мінагрополітики, головний ветеринарний лікар України І. Бісюк уже за підсумками першого дня роботи комісії прийняв рішення закрити кордони для м’ясної продукції з Нової Зеландії, звільнити з посад завідуючого відділом ветсанекспертизи Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини А. Пушкова, а також інспекторів Чорноморського пункту ДВСКН Т. Колесниченко та Ю. Резунову.
Однак у статті того самого автора — Р. Костриці — “Падаль оказалась ничьей” того самого видання (газета “КоммерсантЪ”, №82 від 22 травня 2006 р.) стверджується, що 21 травня глава комітету безпеки харчової продукції Нової Зеландії Тоні Зохраб спростував інформацію про те, що на імпорт м’ясної продукції з Нової Зеландії накладено ембарго. За його словами, міністерство закордонних справ і торгівлі Нової Зеландії не одержувало від української влади ніякого повідомлення з цього приводу, крім того, протягом тривалого часу ніяких офіційних поставок м’ясної продукції з Нової Зеландії в Україну не було.
Відповідно до прийнятої в міжнародній практиці процедури заборони на імпорт продуктів харчування, заборона на імпорт тваринницької продукції повинна базуватися на серйозній підставі, про що українська сторона мала б письмово повідомити Міжнародне епізоотичне бюро.
Отже, запитання щодо того, чи справді Україна заборонила ввезення м’ясопродуктів з Нової Зеландії, залишається відкритим. Так само не зрозуміло, чому в Україні опинилася продукція, яку, швидше за все, з Нової Зеландії експортували в ЄС чи ще кудись і яку мали б згодувати (у вигляді кормів) котам і песикам.
Хочемо зауважити, що жорсткі заходи, які нам обіцяли урядовці, ми воліли б бачити в наведенні порядку всередині країни, а не в перекладанні “з хворої голови на здорову”. Контрабанда, потрапляння неякісної чи неналежним чином оформленої продукції на територію України — це наслідок недбалості та недобросовісності саме українських чиновників. А через усілякі заборони страждають українські й закордонні підприємства, які до згаданих порушень не мають ніякого стосунку. Про безпеку споживання продукції в Україні — взагалі годі говорити...

Підготувала
Марина Моісеєва